• лізинг не вимагає значної частки власних коштів, як при наданні кредиту банком, адже банківський кредит зазвичай надається під 75—80 % вартості придбаного майна, а лізинг забезпечує 100 % вартості операції та значно прискорює обіг;
• інвестування у формі майна на відміну від грошового кредитування знижує ризик неповернення коштів, оскільки лізингодавець зберігає права власності на майно;
• можливість зекономити фінансові засоби і направити їх на вирішення інших інвестиційних завдань фірми чи підприємства.
Крім того, міжнародний фінансовий лізинг має й такі важливі переваги:
• виробник матеріальних ресурсів-активів, призначених для лізингу, значно розширює можливості гарантованого збуту своєї продукції;
• експлуатація об'єкта лізингу дає прибуток, необхідний для оплати лізингових платежів орендодавцю;
• орендар, використовуючи лізинг, підвищує конкурентоспроможність, економить кошти, отримує податкову знижку.
Однак, лізингові притаманні і певні вади:
• лізингодавець має володіти значним первісним капіталом або ж надійним стабільним джерелом грошових коштів;
• лізинго-користувач програє на підвищенні залишкової вартості лізингового майна, особливо за рахунок інфляції;
• лізингові операції відрізняються значними складнощами, пов'язаними як із розробкою взаємоприйнятної схеми, виявленням та погодженням умов операції, так і документальним її оформленням.
Крім того, при фінансуванні лізингових операцій виникає ціла низка ризиків: кредитоспроможності орендаря; кредитоспроможності виробника; зміни відсоткових ставок, податків; неякісного використання об'єкта, його псування, випадкової втрати; необґрунтованої передачі об'єкта третій особі та ін. З урахуванням ступеня і характеру ризику розробляється і погоджується лізинговий договір. Однак і він може бути достроково розірваний, наприклад, з причини несплати орендного платежу, незадовільного стану техніки та ін. Лізинг доцільний тільки в тому випадку, коли він однаково вигідний як орендарю, так і орендодавця. Саме з урахуванням цієї фундаментальної обставини і здійснюється розробка лізингового договору, в якому конкретно фіксується, які саме ризики покладаються на орендатора і які на лізингодавця, і визначається їх міра відповідальності.
Загалом міжнародний фінансовий лізинг для країни орендодавця становить інтерес передусім як засіб отримання доходу в іноземній валюті. Орендар же вбачає головну перевагу міжнародного лізингу у використанні більш сучасного іноземного обладнання, отримання різноманітних валютних, фінансових і податкових пільг.
Головна мета міжнародного фінансового лізингу — сприяння розвитку науково-технічного прогресу, розширення можливостей зміцнення і розвитку сучасної матеріально-технічної бази підприємств і фірм, їх технічного переоснащення, розгортання і поглиблення коопераційних зв'язків між вітчизняними і зарубіжними суб'єктами лізингових відносин.
Лізинг не витісняє традиційні форми фінансування і кредитування основних фондів, а є однією з новітніх і ефективних форм їх органічного доповнення.
Щодо обсягу міжнародних лізингових операцій, то тут перше місце належить США, що спричинено передусім значними податковими пільгами. У США здійснювати лізингові операції мають право банки та їх відділення, лізингові фірми, спеціалізовані відділення з лізингу фірм-виробників обладнання, а також страхові, інвестиційні, брокерські й інші фірми. Найбільшими лізинговими фірмами є "Бенк амерілейз груп", "Сек'юриті пасифік консіде корпорейшн" та ін.
Понад половину всіх лізингових операцій припадає на автотранспортні засоби, а частка лізингу в нових інвестиціях у машини і обладнання в США і Великій Британії сягає однієї третини, а в низці інших країн Заходу — однієї п'ятої, У загальному обсязі інвестицій частка лізингу оцінюється: у Німеччині —16 %, Великій Британії — 36, в Ірландії—46%.
Загальний обсяг лізингових операцій 25 країн — членів "Асоціації європейських лізингових компаній — Лізюроп" у кінці минулого століття перевищив 85 млрд. ЕКЮ.
Бурхливий розвиток міжнародного лізингу припадає на 1960—1970-ті рр. у західноєвропейських країнах і на 80-ті роки в азіатських та латиноамериканських.
Зараз у лізинговій індустрії спостерігається інтенсивний процес інтернаціоналізації — поширення дій лізингових компаній за межі національних кордонів. Сьогодні найбільшими лізинговими ринками у світі є ринки США, Японії, Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, Південної Кореї, Іспанії, Канади та Південної Африки. В останні роки зростає зацікавленість щодо лізингових операцій у таких країнах, як Ботсвана, Бразилія, Китай, Греція, Індія, Індонезія, Мексика, Філіппіни, Сінгапур, Венесуела, Зімбабве та інших країнах, що розвиваються.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суб'єкти міжнародних лізингових операцій“ на сторінці 2. Приємного читання.
