Умови лізингового договору та його суб'єкти

Міжнародні валютно-фінансові відносини

Витрати за міжнародним лізингом розглядаються як поточні затрати, при цьому лізингові платежі відносяться на витрати виробництва (собівартість) лізинго-користувача, що знижує оподаткування прибутку. Предмет лізингу враховується в балансі лізингової компанії (щодо цього є чіткі вказівки в громадянському і податковому законодавстві багатьох розвинутих країн) і не враховується в балансі орендаря. Крім того, згідно з правилами Міжнародного валютного фонду, зобов'язання, пов'язані з отриманням в оренду іноземних машин та устаткуванням, не збільшують зовнішню заборгованість.

Економічна доцільність використання міжнародного фінансового лізингу зумовлена передусім тим, що чинне законодавство багатьох країн передбачає надання стимулів і пільг для ввезення устаткування й обладнання за лізингом за умови зарахування їх на баланси зарубіжних лізингових компаній. Використання міжнародного лізингу поліпшує якість техніки і технологій, а отже, підвищує конкурентоспроможність країни, в яку ввозиться нова техніка, її експортні можливості.

Водночас найбільші вигоди від міжнародного лізингу мають транснаціональні корпорації та банки. У розвинутих країнах Заходу лізингові операції монополізовані великими банками і сильними ком-паніями-орендарями. Наприклад, у Великій Британії на частку "Асоціації з лізингу обладнання", куди входять сильні банки і великі орендарі, припадає до 90 % операцій на ринку лізингу.

За характером становлення та спектром здійснюваних операцій лізингові компанії можна розподілити на:

• холдингові компанії, створені національними й іноземними банками;

• спеціалізовані комерційні лізингові компанії;

• відділення промислових, транспортних і комерційних підприємств, що реалізують лізингові проекти.

Більшість лізингових компаній створюється за участю комерційних банків. Такі компанії називають універсальними. Але є й спеціалізовані лізингові компанії, їх утворюють великі виробники машин та обладнання, а також комбіновані — створені великими фірмами, що спеціалізуються на постачанні та обслуговуванні техніки. Створення універсальних лізингових компаній має переваги, тому що відразу виникає два джерела фінансування лізингових операцій та їх страхування. Близько 75 % усіх ресурсів іноземних лізингових компаній формується за рахунок залучених коштів.

Кредитні відносини між комерційними банками та лізингодавцями складаються по-різному. Відомі два основні методи участі банків у лізингових операціях:

• 1) непрямий, коли банк засновує самостійну лізингову компанію або виконує роль кредитора лізингодавця;

• 2) прямий, коли банк сам є лізингодавцем, створюючи у своїй структурі спеціальний відділ або групу спеціалістів.

У разі непрямого методу участі банку лізингова фірма надзвичайно залежить від цього джерела коштів, оскільки ефективність її діяльності визначається можливістю отримати банківські кредити, коливаннями позичкового відсотка та іншими обставинами.

Перевага прямого методу участі комерційних банків у лізингових операціях порівняно з непрямим полягає в тому, що для проведення лізингових операцій комерційному банку достатньо лише виділити у своїй структурі спеціальний відділ або групу фахівців з певним досвідом банківської роботи чи обізнаних зі специфікою цих операцій.

Інвестуючи кошти в придбання майна та виконуючи функцію лізингодавця, комерційний банк може зробити свій внесок у формування стратегії та тактики поновлення основних фондів, визначення напрямків розвитку лізингу, контролювати ситуацію на лізинговому ринку. Лізингові операції викликають зацікавленість у банків також тому, що об'єкт лізингу може бути заставою. Лізинг дає змогу уникнути низки чинних законодавчих перепон. Наприклад, згідно з ч. 4 ст. З Закону України "Про банки та банківську діяльність, банкам забороняється проводити торговельні операції, а через лізингові операції банк може купувати обладнання та машини і надавати їх у лізинг.

Контрольні запитання і завдання

• 1. Що таке лізинговий кредит?

• 2. Дайте визначення лізингу як економічної категорії.

• 3. Назвіть основні суб'єкти лізингу.

• 4. Охарактеризуйте основні історичні етапи розвитку лізингу.

• 5. Назвіть види лізингу виходячи з територіального принципу, за строками експлуатації та періодом амортизації майна.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Умови лізингового договору та його суб'єкти“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ СИСТЕМИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ УГРУПОВАННЯ

  • Паризька система золотомонетного стандарту. Генуезька система золотодевізного стандарту

  • Бреттон-Вудська та Кінгстонська валютно-фінансові системи

  • Розділ 2. РЕГІОНАЛЬНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ УГРУПОВАННЯ

  • Валютні зони

  • Валютний союз ЄС

  • Частина ІІ. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ІНСТИТУЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Світовий банк. Банк міжнародних розрахунків

  • Регіональні фінансово-кредитні установи

  • Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

  • Міжнародні та регіональні економічні структури

  • Особливості функціонування фінансової системи ЄС

  • Частина ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОГО РИНКУ

  • Операції на девізних ринках

  • Міжнародні розрахункові операції

  • Розділ 6. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Міжнародний ринок акцій

  • Міжнародний ринок облігацій. Євроринок

  • Діяльність фондових бірж на міжнародному ринку цінних паперів

  • Розділ 7. ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

  • Зовнішній борг і проблеми його обслуговування

  • Платоспроможність країни та її складові

  • Частина IV. МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ

  • Види лізингу

  • Умови лізингового договору та його суб'єкти
  • Розділ 9. МІЖНАРОДНІ ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ

  • Суб'єкти міжнародних лізингових операцій

  • Частина V. ГРОШІ ЯК ОСНОВА СВІТОВИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

  • Стійкість грошового обігу. Інфляція

  • Рух грошових потоків у сфері міжнародних фінансів

  • Розділ 11. "БРУДНІ" ГРОШІ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ І ПРОТИДІЯ ЇХ ВІДМИВАННЮ

  • Міжнародна протидія відмиванню "брудних" грошей

  • Україна в боротьбі з відмиванням "брудних" грошей

  • Частина VI. КОНВЕРТОВАНІСТЬ ВАЛЮТ. ВАЛЮТНИЙ КУРС

  • Внутрішня і зовнішня конвертованість

  • Умови повної конвертованості валют

  • Розділ 13. ВАЛЮТНИЙ КУРС

  • Методика визначення валютних курсів

  • Частина VII. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ЯК ПІДСУМКОВИЙ ПОКАЗНИК СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ'ЯЗКІВ КРАЇНИ

  • Дефіцит і профіцит платіжного балансу. Концепція резидентності

  • Економічна рівновага платіжного балансу

  • Розділ 15. СТРУКТУРА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

  • Загальне сальдо платіжного балансу

  • Чинники, які впливають на стан платіжного балансу

  • Частина VIII. РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

  • Валютні обмеження та валютні ризики

  • Спеціальні (вільні) економічні зони. Офшорні центри

  • Розділ 17. УДОСКОНАЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • Удосконалення діяльності міжнародних валютно-фінансових інституцій

  • Паризький та Лондонський клуби

  • Частина IX. ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

  • Становлення валютного і фінансового ринків України

  • Сучасні проблеми функціонування гривні

  • Розділ 19. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНУ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВУ СИСТЕМУ

  • Стан і перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями

  • Зміцнення міжнародної платоспроможності України

  • Частина Х. УКРАЇНА І ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • Методичні та довідкові видання