• Фонд арабського економічного розвитку Абу-Дабі (Фонд Абу-Дабі);
• Організація з інвестицій, економічної і технічної допомоги Ірану (Організація Ірану);
• Іракський фонд розвитку зарубіжних країн (Іракський фонд);
• Кувейтський фонд арабського економічного розвитку (Кувейтський фонд);
• Саудівський фонд розвитку (Саудівський фонд);
• Венесуельський інвестиційний фонд.
Трастові фонди ОПЕК:
• Арабський нафтовий фонд;
• Трастовий фонд Нігерії;
• Венесуельський трастовий фонд.
До групи регіональних багатосторонніх економічних організацій належить НАФТА — Північноамериканська зона вільної торгівлі.
її створено на основі Угоди, яка набула чинності 1 січня 1994 р., між Канадою, США і Мексикою (підписана в 1992 р.). Цьому передувала підписана в 1988 р. канадсько-американська угода про вільну торгівлю (набула чинності 31 січня 1989 р.) та чинна з 1965 р. угода між США і Канадою про торгівлю продукцією автомобільної промисловості.
Слід зазначити, що жодна багато- або двостороння угода не сягнула так далеко, як НАФТА, за обсягом покритих її положеннями проблем інвестування та пов'язаних із цим питань, їх глибиною опрацювання та процедур. На регіональному рівні ця організація має унікальні, найдокладніше розроблені та реально діючі інструменти в галузі інвестиційної політики поряд із ліквідацією бар'єрів на шляху торговельного обміну товарами та послугами.
Угода про створення НАФТА включає такі положення щодо режиму і гарантій іноземних інвестицій:
• кожна країна — член Організації надає інвесторам та інвестиціям іншої країни-члена не менш сприятливий режим, ніж той, який вона надає у подібних випадках власним інвесторам (тобто національний режим);
• у взаємовідносинах між країнами — членами Організації передбачається режим найбільшого сприяння;
• забороняється нав'язування будь-яких обмежень щодо умов функціонування капіталу, зокрема забороняється встановлювати мінімальну експортну квоту, розміри місцевого компоненту в кінцевій продукції, імпортні обмеження, обмеження на ліцензування технології, виключні торговельні вимоги, вимоги валютного контролю;
• передбачається режим вільного переказу всіх видів платежів (прибутки, дивіденди, відсотки, роялті, управлінські платежі, технічна допомога, виручка від продажу, включаючи повну або часткову ліквідацію) у вільно конвертованій валюті, за ринковим курсом на день переказу;
• передбачається регулювання інвестиційних суперечок між приватними інвесторами, яке здійснюється поетапно: на першому етапі — використання консультацій і переговорів; у разі їх невдачі передбачається створення умов для арбітражу при дотриманні принципу рівності щодо всіх інвесторів і відповідно до принципу міжнародної взаємності;
• допускається можливість націоналізації у разі наявності відповідних суспільних інтересів, на недискримінаційній основі, відповідно до чинних норм і за умови виплати належної компенсації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародні та регіональні економічні структури“ на сторінці 4. Приємного читання.
