Припинення операцій у перевідних рублях та перехід країн — членів РЕВ на взаємні розрахунки в конвертованих валютах з 1 січня 1991 р. викликав суттєві зміни і в діяльності МБЕС. Ще в грудні 1990 р. було внесено зміни до Угоди про організацію Банку і його Статуту. Банку було доручено сприяти переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки, розвитку ринкових відносин між суб'єктами світогосподарських зв'язків незалежно від форми їх власності. З початку 90-х років Банк активно розвиває комерційну діяльність (операції в конвертованій валюті, широке залучення комерційної клієнтури, розрахунково-кредитна діяльність з обслуговування зовнішньоекономічних зв'язків у вільно конвертованих валютах).
На засіданні Ради МБЕС наприкінці 1992 р. (м. Братислава) країни — члени Банку підтвердили зацікавленість у збереженні МБЕС як унікального банку з багатонаціональним колективом спеціалістів і продовженні його діяльності на комерційній основі. Однак валютні операції здійснюються Банком у надзвичайно складній обстановці, яка зумовлена ізоляцією МБЕС на світових валютних та кредитно-фінансових ринках, а також невиконанням країнами — боржниками Банку своїх зобов'язань із погашення кредитів, що значно знизило його платоспроможність .
Міжнародний інвестиційний банк (МІБ) країни — члени РЕВ створили в липні 1970 р. для взаємного кредитування. Згідно зі Статутом, Банк надавав довго- та середньострокові кредити для здійснення спільних заходів, спрямованих на поглиблення міжнародного поділу праці, розвиток спеціалізації і кооперування виробництва, розширення сировинної і паливної бази, прискорення науково-технічного прогресу. Середньострокові кредити надавалися банкам, господарським організаціям і підприємствам країн РЕВ, міжнародним організаціям, банкам інших країн на строк до 5 років, довгострокові — до 15 років на умовах 3—5 % річних. За кредитами у конвертованих валютах ставки визначалися з урахуванням відсоткових ставок основних світових валютних і кредитних ринків.
Функціонування кредитів МІБ у перевідних рублях було тісно пов'язано з системою багатосторонніх розрахунків через МБЕС, оскільки перевідний рубль виник як результат експорту на рахунках МБЕС.
У1971—1991 рр. МІБ узяв участь у кредитуванні 155 об'єктів, понад 100 з яких до 1992 р. були здані в експлуатацію. Загальна кошторисна вартість цих об'єктів становила майже 33 млрд. ЕКЮ. Це — розширення потужностей угорського автобусного заводу "Ікарус", реконструкція машинобудівного комбінату "Умформтехнік", комбінату з виробництва сільгоспмашин "Фортшріт" (НДР), будівництво трьох цукрових заводів на Кубі, освоєння Ямбурзького газового родовища і будівництво газопроводу Ямбург — Західний кордон СРСР, закупівля машин і обладнання для будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату та багато інших.
Після розпаду РЕВ і припинення багатосторонніх розрахунків у перевідних рублях МІБ з 1991 р. став здійснювати операції тільки в конвертованих валютах. Банк продовжує роботу з об'єктами, прийнятими на кредитування в попередні роки, та здійснює кредитування ряду нових об'єктів, таких як реконструкція і модернізація Дунайського нафтопереробного заводу (Угорщина), розширення виробництва текстильних машин на заводах "Збройовка Всетія" (Чехія), модернізація заводу "АвтоВАЗ" (Росія), оснащення сучасним обладнанням комерційного товариства "текстиль-котон" (Румунія) та ін. МІБ установив тісні кореспондентські відносини з новими банками Болгарії, Румунії, Чехії, Словаччини, з 30 комерційними банками Росії, України, Білорусі та Молдови.
У1991 р. Банк підключився до всесвітньої системи міжбанківських телекомунікацій СВІФТ, значно розширив локальну мережу персональних комп'ютерів і перейшов на самостійну автоматизовану обробку інформації.
Отже, навіть у важких умовах глибоких економічних перетворень у постсоціалістичних країнах Міжнародний інвестиційний банк всіляко намагається зміцнити свою життєдіяльність, розширюючи співробітництво з традиційними та новими партнерами.
Однією з нових міжнародних регіональних валютно-фінансових установ можна вважати створений згідно з підписаною в Мінську на початку 1993 р. угоди Міждержавний банк Співдружності Незалежних Держав (МБ СНД). В угоді передбачається, що Банк покликаний сприяти координації кредитно-грошової політики країн-учасниць, вирішенню проблем міждержавних розрахунків на основі багатостороннього клірингу. За базову валюту в усіх розрахунках Банку було прийнято російський рубль. Росія має 50 % голосів від загальної кількості голосів Міждержавного банку СНД.
З 1 червня 1999 р. розпочав діяльність Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР), заснований країнами — членами Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС): Азербайджаном, Албанією, Болгарією, Вірменією, Грецією, Грузією, Молдовою, Росією, Румунією, Туреччиною, Україною. Членами ЧБТР можуть бути як країни — члени ОЧЕС, так і інші банки та фінансові інститути. Банк створено з метою надання підтримки процесу переходу країн-членів до ринкової економіки, фінансування та просування регіональних проектів, надання банківських послуг підприємствам як громадського, так і приватного секторів, кредитування зовнішньоторговельної діяльності країн — учасниць ОЧЕС.
Капітал Банку формується за рахунок відповідних внесків країн-членів. Повний статутний капітал Банку становить 1 млрд. СПЗ (1,2 млрд. дол. США).
Він поділений на 1 млн. акцій вартістю 1 тис. СПЗ кожна.
Країна — член ОЧЕС повинна сплатити ЗО % акцій (10 % — одноразово, 20 % — щорічними внесками протягом восьми років). Решта 70 % сплачується лише за необхідності залучення додаткових коштів Банком. Внесок України до початкового статутного капіталу Банку становив 18,15 млн. дол. США.
Управління Банком здійснюють Рада керуючих, що збирається на щорічні засідання, Рада директорів, президент і віце-президенти. Згідно з указом Президента України, до складу Ради керуючих Банку призначається Голова Національного банку України.
Стратегія Банку передбачає:
• сприяння економічній співпраці та регіональній інтеграції через підтримку інвестиційної діяльності;
• залучення інвестиційних ресурсів у межах регіону;
• залучення інвестиційних ресурсів ззовні;
• розвиток приватного сектору.
Банк пропонує широкий спектр послуг, серед яких, зокрема, короткострокова передекспертна гарантійна фінансова програма та довгострокове фінансування торгівлі у формі кредитів. Основну увагу ЧБТР зосереджує на підтримці розвитку торгівлі; 40 % банківських коштів виділяється на фінансування торгівлі, решта 60 % — на проекти за участю малих і середніх підприємств, а також у сферу телекомунікацій, фінансів, транспорту, енергетики тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регіональні фінансово-кредитні установи“ на сторінці 7. Приємного читання.
