Розділ 11. Поточні конверсійні операції

Offer (ask) - це курс продажу базової валюти (курс купівлі валюти котирування) маркет-мейкером.

Курс продавця (offer rate) - курс, за яким банк продає валюту. Курс покупця (bid rate) - курс, за яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну валюту.

Як правило, котирування має такий вигляд:

Котирування маркет-мейкера = bid/offer EUR/USD - 1.3755 (bid) / 1.3760 (offer) або

EUR/USD = 1.3755 /60 CHF/JPY - 65,27/65,32

CHF/JPY = 65,27/32.

Слід запам'ятати: у котируванні сторона bid завжди менша сторони offer.

На ринку завжди є два типи учасників - маркет-мейкери (market-maker) і маркет-тейкери (market-taker), або, як їх ще називають, маркет-юзери (market-user).

Маркет-мейкер - активний учасник ринку, який зв'язує покупців та продавців, виставляє курси валют і диктує свої умови.

Маркет-тейкер - пасивний учасник ринку, що запитує котирування і слабко впливає на ситуацію на ринку, його діяльність залежить від маркет-мейкерів. Проте якщо маркет-тейкери володіють значними капіталами і виходять із ними на ринок, то маркет-мейкерам доводиться коректувати свої котирування. Звичайно це дрібні комерційні банки, клієнти банків - різні фонди, компанії, спекулянти, хеджери, фізичні особи. Слід зауважити, що і великий банк може бути маркет-тейкером, якщо він запитує валютний курс в іншого банку. Маркет-тейкер завжди перебуває в більш невигідному становищі порівняно з маркет-мейкером: він завжди купує дорожче, а продає дешевше.

Важливо для себе визначити, ким ви є на ринку, щоб не помилитися, з якої сторони курсу ви укладаєте угоду. Наприклад, банк ЛАА запитує курс євро до долара США в банку В В В. Банк ВВВ у даному разі є маркет-мейкером і виставляє курс 0,3755/0,3760. У даному прикладі банк ВВВ купує євро (продає долар США) за ціною 0,3755, а продає євро (купує долар) за ціною 0,3760. Банк AAA, у свою чергу, є маркет-тейкером і продає євро за курсом 0,3755 (купує долар США), а купує євро (продає долари США) за курсом 0,3760.

Розглянемо ще приклад. Банк XXX ставить котирування банку YYY на 1 млн швейцарських франків: "USD/CHF= 0,9016/20" (звичайно під час запису сторони offer велику фігуру вже не вказують, тому що вона змінюється не так швидко, як пункти). Котирування пряме - долар США є базовою валютою, швейцарський франк - валютою котирування. Банк YYY є маркет-тейкером, він запитує курс, тому він може купити 1 млн. швейцарських франків, у банку XXX тільки за курсом 0,901Н а продати швейцарський франк за курсом 0,9020. Банк XXX - маркет-мейкер, він диктує свої умови, базову валюту (долар США) він купує зі сторони bid - 0,9016, а продає зі сторони offer - 0,9020.

Фіксинг - процедура котирування, яка складається з визначення і реєстрації міжбанківського курсу шляхом послідовного зіставлення попиту та пропозиції по кожній валюті.

Різниця між правою і лівою сторонами котирування називається спредом чи маржею (spread; bid-offer spread - у Великобританії, bidask spread - у США). Тобто, це різниця між курсами продавця і покуп-ця Спред є прибутком банку маркет-мейкера від проведених операцій із клієнтами або іншими банками. Спред може розглядатися як "плата за послуги", маркет-мейкер купує завжди дешевше, а продає дорожче. Наприклад, якщо банк ставить котирування "1,9555/63", то спред становить 9 пунктів.

На розмір спреду впливає кілька причин:

o Статус контрагента і характер відносин між контрагентами. Розмір спреду більший для клієнтів банку, ніж для інших банків на міжбанківському ринку. Якщо між банками-контрагентами протягом ряду років склалися стійкі позитивні відносини, відсутні випадки невиконання умов угод і дилери банків добре знають один одного, то розмір спреду більш вузький.

o Ринкова кон'юнктура. В умовах, коли курс швидко змінюється, розмір спреда звичайно більший. Наприклад, в умовах різкої зміни курсу долара на міжнародних ринках багато банків буде котирувати за угодами не менше 10 пунктів, а не 3-5 як звичайно.

o Котирувана валюта та ліквідність ринку. Розмір спреду більший при котируванні банком рідкісних, "екзотичних" валют або за угодами на менш ліквідному ринку.

o Сума угоди. Чим більша сума угоди, тим менший спред, тому що маркет-мейкеру вигідно робити угоди з великими сумами - у нього більший прибуток, а витрати ті ж самі. Тому для залучення клієнтів при угодах на великі суми маркет-мейкер котирує меншим спредом. Наприклад, банк AAA - маркет-мейкер на ринку GBP/CHF і до нього з проханням здійснити котирування звернулися два банки - банк ВВВ із сумою 20000000 GBP і банк ССС із сумою 200000 GBP. Звичайно банку AAA більш вигідно здійснити операцію з банком ВВВ, тому він поставить курс із спредом у 2-3 пункти (з урахуванням своїх інтересів), і водночас запропонує банку ССС котирування зі спредом 5-7 пунктів.

11.3. Крос-курси та їх розрахунок