Філософія: основні теми дослідження. "Вічні" філософські питання.

Філософія. Шпаргалки КНЕУ

Філософія - це багата і складна форма духовного життя суспільства для якої є характерним значний чинник науковості. Більш ширше - це проблема буття людини та її ставлення до світу. Філософія має широкий спектр питань. Основні питання філософії :

- "Співвідношення людина-світ"

Підпитання : "Що лежить в основі буття?". В пошуках відповіді на дане питання поступово формуються 2 основні підходи: матеріалізм та ідеалізм. Матеріалізм - це філософський підхід в межах якого висловлюється думка про те, що в основі всього сущого лежить деяке матеріальне начало(Ф.Мілетський - вважав що вода, Геракліт - вогонь, Анаксимен - повітря, Анаксимандр - "апейрон"-дещо середнє між водою та повітрям). Наступний підхід - ідеалізм. Ідеалізм - це філософ.підхід в межах якого висувається думка про те, що в основі всього сущого лежить деяке ідеальне начало(Піфагор-число, середньовічні філософи-Бог, Гегель-абсолютний розум).

Дуалізм - філософська парадигма для якої характерне уявлення про те, що в основі всього сущого лежить 2 начала:матеріальне та ідеальне(Арістотель-матерія та форма, Р. Декарт-свідомість і тіло).

- "Чи здатен світ змінюватись та розвиватися? Чи існують в світі рух та розвиток?"

Метафізика - це філософське вчення в межах якого висловлюється думка про те, що світ є статичним, незмінним. Пізніше, що світ змінюється, але циклічно. Діалектика - це філософ.вчення в межах якого лежить уявлення про те, що в світі існує рух та розвиток, який має лінійний, неповторний характер. Погляди метафізиків та діалектиків поєднує Гегель. Зобразив розвиток як висхідну спіраль, де водночас на кожному етапі розвитку з'являється щось нове.

- "Чи здатна людина пізнавати оточуючий світ?"

Агностицизм - це філософ.підхід для якого є характерним уявлення про те, що людина взагалі не здатна пізнавати навколишній світ. Гностицизм - уявлення про те, що людина здатна пізнавати світ до кінця. Скептицизм - філософ.підхід в межах якого висловлюється думка, що людина може пізнавати світ, але частково.

Особливості філософського пізнання та його методологія.

Пізнання - вища форма відображення об'єктивної дійсності, процес вироблення дійсних знань. Спочатку пізнання було однією із сторін практичної діяльності людей, поступово в ході історичного розвитку людства пізнання стало особливою діяльністю. У пізнанні виділяють два рівні: чуттєве пізнання, здійснюється за допомогою відчуття, сприйняття, уявлення(сенсуалізм), і раціональне пізнання, що протікає в поняттях, думках, висновках і фіксується в теоріях (раціоналізм). Розрізняють також буденне, художнє і наукове пізнання, а в рамках останнього - пізнання природи і пізнання суспільства. Учасниками цього процесу є суб'єкти й об'єкти пізнання, а кінцевим результатом - знання.

Одна з важливих особливостей пізнання полягає в його організованості і використанні цілого ряду методів дослідження. Під методом при цьому розуміється сукупність прийомів, способів, правил пізнавальної, теоретичної та практичної, перетворюючої діяльності людей. Дослідження методів пізнання і практичної діяльності є завданням особливої дисципліни - методології.

• 1. Всезагальні філософські методи, сфера застосування яких найбільш широка. До всезагальних належать філософські методи: метафізика, еклектика, софістика, діалектика в її ідеалістичному та матеріалістичному різновидах.

• 2. Загальнонаукові методи, що знаходять застосування у всіх або майже у всіх науках. І своєрідність і відмінність від загальних методів в тому, що вони знаходять застосування не на всіх, а лише на певних етапах процесу пізнання. В емпіричному пізнанні: спостереження, порівняння, експеримент. В теоретичному пізнанні - ідеалізація, формалізація. Методи що використовуються і на емпіричному і на теоретичному рівнях - аналіз,синтез,дедукція,індукція,тощо.

• 3. Спеціальні методи, характерні для окремих наук або областей практичної діяльності. Це методи хімії або фізики, біології чи математики, методи металообробки або будівельної справи.

• 4. Нарешті, особливу групу методів утворюють методики, що представляють собою прийоми і способи, що виробляються для вирішення якоїсь особливої, часткової проблеми. Вибір вірної методики - важлива умова успіху дослідження.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія. Шпаргалки КНЕУ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філософія: основні теми дослідження. "Вічні" філософські питання.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Світогляд: його сутність і структура

  • Філософія і світогляд: сутність і співвідношення

  • Історичні передумови виникнення та розвитку філософії.

  • Філософія: основні теми дослідження. "Вічні" філософські питання.
  • Філософській світогляд: його роль у житті особи та суспільства.

  • Роль та призначення філософії в історії та сучасному світі.

  • Філософія Давньої Індії: культурно-історичні передумови та етапи становлення.

  • Неортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.

  • Онтологія та етика Даосизму.

  • Давньогрецька атомістична теорія.

  • Сенс платонівського міфу про печеру.

  • Етичні вчення стоїків та епікурейців: порівняльна характеристика.

  • Особливості філософського пізнання в епоху Середньовіччя

  • Проблема співвідношення віри та знання в середньовічній філософії.

  • Схоластика (основні проблеми філософського вчення Фоми Аквінського).

  • Соціальні утопії епохи Відродження (Т.Мор, Т.Кампанела).

  • Світоглядне значення природничо-наукових поглядів М.Коперника, Г.Галілея.

  • Спільні та відмінні риси в методології емпіризму та раціоналізму Нового часу.

  • Розуміння досвіду в сенсуалістичній концепції Дж.Локка.

  • Розвиток вчення про субстанцію в концепціях Р.Декарта, Б.Спінози, Г.Лейбніца.

  • Філософія епохи Просвітництва: людина і суспільство

  • Матеріалізм епохи Просвітництва (Д.Дідро, Ж.Ламетрі, П.Гольбах).

  • Діалектика становлення Абсолютної ідеї в філософії Г.В.Ф.Гегеля.

  • Філософія марксизму. Основні принципи, законі та категорії діалектичного матеріалізму.

  • "Філософія життя" Ф.Ніцше: основні ідеї та поняття.

  • Філософія атеїстичного екзистенціалізму: основні теми і проблеми (Ж.-П.Сартр, А.Камю).

  • Філософія неотомізму: розвиток філософської традиції (Е.Жільсон, Ж.Марітен, К.Войтило).

  • Філософія постмодернізму: деконструкція людини і культури (Ж. Дерріда)

  • Філософія в Києво-Могилянській академії у 2 пол. 17 - 18 ст.

  • Соціально-філософські погляди Г.С.Сковороди: ідея "сродної праці"

  • "Філософія серця" П. Д. Юркевича

  • Соціально-політичні погляди В. Липинського та Д. Донцова: порівняльна характеристика.

  • Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі ідеї.

  • Основні категорії філософської онтології: буття, суще, сутність, існування.

  • Основні форми буття та їх взаємозв'язок.

  • Поняття "матерії" в історії філософії.

  • Основні властивості простору й часу: субстанційна та реляційна концепції.

  • Альтернативи теорії діалектики (метафізика, неокласичні моделі діалектики, концепція глобального еволюціонізму)

  • Структура свідомості (сфери та рівні).

  • Пізнання як предмет філософського аналізу (пізнаваність світу, структура та закономірності процесу пізнання).

  • Основні підходи до проблеми пізнання: гносеологічний оптимізм, агностицизм, скептицизм.

  • Наукове пізнання: структура та функції.

  • Методи і форми теоретичного рівня наукового пізнання.

  • Методологічне забезпечення сучасних економ. досліджень.

  • Сутність людини як предмет філософської антропології.

  • Особистість і суспільство: соціальні ролі особистості.

  • Парадокси свободи: філософський аналіз.

  • Творчі здібності людини: умови розвитку, можливості, межі.

  • Структура суспільства. Сфери суспільного життя та їх взаємозв'язок.

  • Роль суспільства у перетворенні та відтворенні природи.

  • Роль матеріального виробництва в існуванні та розвитку суспільства.

  • Мораль та моральність: сутність і функції.

  • Глобалізація як визначальний феномен сучасності: сутність, можливі сценарії. Необхідність планетарного мислення.

  • Екологічні проблеми сучасності.

  • Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.

  • Предмет філософії історії, сутність історичного процесу.

  • Спрямованість історичного процесу. Критерії суспільного розвитку.

  • Особливості філософського розуміння культури.

  • Співвідношення культури і цивілізації в концепціях О.Шпенглера та М.Бердяєва.

  • Специфіка формаційного та цивілізаційного підходів до проблем духовності.

  • Філософія економіки: предмет дослідження, методи та завдання.