Субстанція - це істинне, суттєве, самодостатнє, самопричинне буття, яке породжує всю
багатоманітність світу. Р.Декарт роз'єднав Єдине на дві самостійні субстанції: природу, матерію, способом буття якої є механічний рух, а атрибутом - протяжність та мислення. Для Декарта природа - це величезний механізм, вся якісна багатоманітність якого зведена ним до кількісно визначених механічних відношень, а всі закономірності - до законів механіки. Друга самостійна субстанція - особлива, духовна - мислення. Декарт вважає, що матерія мислити не може, а між тим, мислення існує без сумніву і з самоочевидністю, отже, має існувати і відповідна субстанція. В підході до проблеми субстанції філософія Декарта має дуалістичний характер, складається з матеріалістичної фізики як вчення про матеріальну протяжну субстанцію та ідеалістичної психології як вчення про духовну мислячу субстанцію. Зв'язуючою ланкою між цими двома незалежними самостійними субстанціями є Бог, який вносить у природу рух і забезпечує інваріантність усіх її законів.
Субстанція, на думку Спінози, єдина, вона є Богом, що співпадає з Природою, а атрибутами її є протяжність та мислення. Субстанція - це єдність Бога і Природи, єдність природи, що творить, і природи створеної. Бог - це універсальна причина світу, завдяки його нерозривній єдності з Природою. Субстанцію та її атрибути Спіноза називає природою, що творить, природою творчою, продуктивною, а модуси - природою створеною. Спіноза переконаний, що випадковості не існує, схиляється до фаталізму, проте намагається подолати, пом'якшити останній своїм вченням про свободу. Свободу Спіноза розуміє як дію лише за необхідністю власної природи, без будьякого примусу зовні. Свобода протиставляється не необхідності, а примусу. Сама ж необхідність може бути як примусовою, так і вільною. Свобода - це пізнана необхідність.
Центром філософії Г.Лейбніца є вчення про монади як прості неподільні субстанції - монадологія. Лейбніц наголошує, що субстанцій монад безкінечна кількість, вони є носіями сили та активності і мають духовну природу. Кожна монада є самостійною одиницею буття, здатною до активної діяльності. Монада є духовною, оскільки матерія - пасивна, не здатна до саморуху та активної діяльності. Монади вічні, вони не виникають і не зникають природним шляхом, а є породженням безперервних "випромінювань божества". Лейбніц розрізняє три види монад: 1) найнижчі - пасивною здатністю до сприйняття; 2) монади-душі, 3) монади-духи, мають свідомість. Людина - це поєдання монад з матерією, де провідна роль належить монадам-духам, апперцепціям, рефлексії.
Концепція "природного права" Т.Гоббса
Т.Гоббс(1588-1679)- англійський філософ,представник емпіризму. Висунув своє вчення про концепцію "природного права".
Визначення природного права мислитель пов'язує з поняттям свободи. Переконаний, що від природи люди рівні одне одному, що згідно з природним правом кожен сам судить про ті засоби, які йому необхідні для збереження життя, що згідно з природним правом все належить усім.. Гоббс визначає природне право так: "Бо іменем права позначається не що інше, як свобода кожного володіти своїми природними здібностями згідно з вимогами правильного розуму . Отже, перша основа природного права полягає в тому, щоб кожний захищав своє життя й оберігав члени свого тіла, як він тільки може" .
Кожна людина має право користуватися всіма засобами і вдаватися до будь-яких дій, без яких не може зберегти своє існування. Згідно з природним правом кожен є сам суддею при визначенні того, чи є засоби, якими він має намір скористатися, і дії, до яких має намір вдатися, необхідними для збереження його життя й цілісності його тіла, - вважає мислитель, адже природа дала кожному право на все, а мірилом права у природному стані є вигода. Оскільки кожен керується власною користю, то необхідне розуміння певних обмежень суб'єктивної вигоди. Таке розуміння дає природний закон,але це вже інше поняття.
Філософія епохи Просвітництва: людина і суспільство
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія. Шпаргалки КНЕУ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток вчення про субстанцію в концепціях Р.Декарта, Б.Спінози, Г.Лейбніца.“ на сторінці 1. Приємного читання.
