Діалектика становлення Абсолютної ідеї в філософії Г.В.Ф.Гегеля.

Філософія. Шпаргалки КНЕУ

Геніальним представником німецького класичного ідеалізму був Геґель (1770- 1831 pp.).Він розробив оригінальне філософське вчення про буття. Згідно з його вченням, основою світобудови є Абсолютна ідея (як єдино існуюча справжня реальність, що є першопричиною всього існуючого в світі). Абсолютна ідея (Світовий дух) із самого початку існувала як першопричина, що згодом шляхом відчуження потрапила в навколишній світ, природу й людину. А потім знову шляхом відчуження, через мислення та діяльність людини, закономірні події в історії повертається до самої себе. Людина вважається носієм Абсолютної ідеї. Свідомість кожної людини є

частинкою Світового духа, саме завдяки їй останній отримує волю,особисті риси,індивідульний характер.Таким чином, людина -це кінцевий дух, у якому уособлюється Абсолютна ідея.

Ґеорґ Геґель сформулював основні закони діалектики (закон єдності та боротьби протилежностей, закон взаємного переходу кількіснихзмін в якісні, закон заперечення заперечення). Діалектичні закони пояснювали розвиток та існування Світового духу й процесу формування ним оточуючого світу. Філософ пояснював, що Світовий і "кінцевий дух", людина, предмети, явища навколишнього світу складаються з взаємодіючих суперечливих сторін, що водночас перебувають у стані єдності. Він дійшов висновку, що єдність і боротьба протилежностей є причиною розвитку всього, що існує в світі.. Саме тому діалектика як філософський метод вимагала розглядати все в русі й розвитку, бачити в усьому суперечності, які згодом будуть зняті й приведуть до заміни нижчих форм вищими,старого - новим.

Філософія, за Гегелем,є синтезом,найвищим ступенем розвитку розуміння Абсолютної ідеї. Тому філософія - це повне розкриття всіх істин.

Філософія історії Г.В.Ф.Гегеля.

Гегель у філософії історії осмислив розвиток людини через щаблі розвитку світового розуму. У філософії духу Гегель осмислив проблеми права, моральності, держави. Червоною ниткою через філософію історії проходить ідея свободи. Сутність держави можна зрозуміти тільки на тлі світової історії, всі окремі держави - як річки вливаються в море світової історії, в якому панує розум. Виділяє історичні та неісторичні народи . Історичні - це інструменти в руках світового розуму, а не історичні - це сировина, матеріал.

Гегель виділяв 4 етапи розвитку світової історії:

1) східний 2) Грецький 3) Римський (іноді об'єднувався з грецьким в античний) 4) Німецький

У східному період свободи немає, деспотичний режим (Вавилон, Китай), тому що люди ще не усвідомлюють необхідність в свободі.

У грецькому періоді - багато свободи оскільки усвідомлюють необхідність в ній. У Римському періоді людина створює право і стає носієм правової свідомості. У Німецькому періоді вільні всі так як всі усвідомлюють необхідність. Прусська монархія - ідеальний тип держави, а абсолютна держава - це хода Бога по землі. Ідеальна держава була для нього антична.

Розвиток історії є втіленням ідей світового розуму, і при цьому в нових історичних формах завжди зберігається частина старих, але вони репродукуються на більш високому рівні. Його відомий вислів: *Кожен народ заслуговує той уряд, який вони допустили самі*.

Гегель - геніальний представник німецької класичної філософії,який вніс вагомий внесок в філософію історії.

Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Критика релігії як форми відчуження.

Л. Фейєрбах розробив власну теорію пояснення антропології. Завдяки цьому він відомий як засновник теорії матеріалістичного антропологізму. Основним положенням цієї теорії була ідея про існування єдиної реальності, до якої належать природа й людина. До того ж людина є частиною природи. Вона є єдністю матеріального та духовного.Ідея не існує сама по собі, а є продуктом свідомості людини. Бога як окремої самостійної реальності не існує, він є фантазією людини. Матерія є вічною й нескінченною, вона ніким не створена й ніким не може бути знищена. Усе, що нас оточує - предмети, явища - є різноманітними проявами матерії.

Вирішуючи проблеми існування Бога, Фейєрбах створив концепцію, яка отримала назву "теономія". Згідно з нею, релігія є результатом прагнення людини подолати суперечливістьсвого буття, почуття безсилля, закони матеріального світу. Фантазія людини персоніфікує бажані почуття в образ Бога, який відчужується від людини, об'єктивується й перетворюється на першопричину всього, що існує, ставить людину в залежність від творця як "вищої істоти". Бог, на думку Л. Фейєрбаха, стає ідеальним образом людини, створеним нею самою, який виникає як результат відчуження її найкращих якостей.

Феєрбах критикував віру в Бога, філософ пропонував замінити любов до Бога любов'ю до людини (концепція Нової теології). Саме Нова теологія на основі любові мала вирішити суперечність між матеріальним і трансцендентними світами, створити нову форму єдності - Царство Небесне на землі(вікову мрію всіх людей).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія. Шпаргалки КНЕУ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діалектика становлення Абсолютної ідеї в філософії Г.В.Ф.Гегеля.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Світогляд: його сутність і структура

  • Філософія і світогляд: сутність і співвідношення

  • Історичні передумови виникнення та розвитку філософії.

  • Філософія: основні теми дослідження. "Вічні" філософські питання.

  • Філософській світогляд: його роль у житті особи та суспільства.

  • Роль та призначення філософії в історії та сучасному світі.

  • Філософія Давньої Індії: культурно-історичні передумови та етапи становлення.

  • Неортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.

  • Онтологія та етика Даосизму.

  • Давньогрецька атомістична теорія.

  • Сенс платонівського міфу про печеру.

  • Етичні вчення стоїків та епікурейців: порівняльна характеристика.

  • Особливості філософського пізнання в епоху Середньовіччя

  • Проблема співвідношення віри та знання в середньовічній філософії.

  • Схоластика (основні проблеми філософського вчення Фоми Аквінського).

  • Соціальні утопії епохи Відродження (Т.Мор, Т.Кампанела).

  • Світоглядне значення природничо-наукових поглядів М.Коперника, Г.Галілея.

  • Спільні та відмінні риси в методології емпіризму та раціоналізму Нового часу.

  • Розуміння досвіду в сенсуалістичній концепції Дж.Локка.

  • Розвиток вчення про субстанцію в концепціях Р.Декарта, Б.Спінози, Г.Лейбніца.

  • Філософія епохи Просвітництва: людина і суспільство

  • Матеріалізм епохи Просвітництва (Д.Дідро, Ж.Ламетрі, П.Гольбах).

  • Діалектика становлення Абсолютної ідеї в філософії Г.В.Ф.Гегеля.
  • Філософія марксизму. Основні принципи, законі та категорії діалектичного матеріалізму.

  • "Філософія життя" Ф.Ніцше: основні ідеї та поняття.

  • Філософія атеїстичного екзистенціалізму: основні теми і проблеми (Ж.-П.Сартр, А.Камю).

  • Філософія неотомізму: розвиток філософської традиції (Е.Жільсон, Ж.Марітен, К.Войтило).

  • Філософія постмодернізму: деконструкція людини і культури (Ж. Дерріда)

  • Філософія в Києво-Могилянській академії у 2 пол. 17 - 18 ст.

  • Соціально-філософські погляди Г.С.Сковороди: ідея "сродної праці"

  • "Філософія серця" П. Д. Юркевича

  • Соціально-політичні погляди В. Липинського та Д. Донцова: порівняльна характеристика.

  • Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі ідеї.

  • Основні категорії філософської онтології: буття, суще, сутність, існування.

  • Основні форми буття та їх взаємозв'язок.

  • Поняття "матерії" в історії філософії.

  • Основні властивості простору й часу: субстанційна та реляційна концепції.

  • Альтернативи теорії діалектики (метафізика, неокласичні моделі діалектики, концепція глобального еволюціонізму)

  • Структура свідомості (сфери та рівні).

  • Пізнання як предмет філософського аналізу (пізнаваність світу, структура та закономірності процесу пізнання).

  • Основні підходи до проблеми пізнання: гносеологічний оптимізм, агностицизм, скептицизм.

  • Наукове пізнання: структура та функції.

  • Методи і форми теоретичного рівня наукового пізнання.

  • Методологічне забезпечення сучасних економ. досліджень.

  • Сутність людини як предмет філософської антропології.

  • Особистість і суспільство: соціальні ролі особистості.

  • Парадокси свободи: філософський аналіз.

  • Творчі здібності людини: умови розвитку, можливості, межі.

  • Структура суспільства. Сфери суспільного життя та їх взаємозв'язок.

  • Роль суспільства у перетворенні та відтворенні природи.

  • Роль матеріального виробництва в існуванні та розвитку суспільства.

  • Мораль та моральність: сутність і функції.

  • Глобалізація як визначальний феномен сучасності: сутність, можливі сценарії. Необхідність планетарного мислення.

  • Екологічні проблеми сучасності.

  • Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.

  • Предмет філософії історії, сутність історичного процесу.

  • Спрямованість історичного процесу. Критерії суспільного розвитку.

  • Особливості філософського розуміння культури.

  • Співвідношення культури і цивілізації в концепціях О.Шпенглера та М.Бердяєва.

  • Специфіка формаційного та цивілізаційного підходів до проблем духовності.

  • Філософія економіки: предмет дослідження, методи та завдання.