Основні категорії філософської онтології: буття, суще, сутність, існування.

Філософія. Шпаргалки КНЕУ

Категорія буття основоположною філософською категорією, її використовують для осмислення проблем пов'язаних як з проблемою існування Всесвіту, так і з проблемою існуванням конкретного індивіда. Таким чином, категорія буття є гранично широкою. Вона стосується як світу загалом, так і життя окремої людини.

Положення, які розкривають сутність категорії буття:

• 1.Світ існував, існує і буде існувати як безмежна і неминуча цілісність, як відносно стабільне ціле.

• 2.Світ у своєму існуванні утворює нерозривну єдність минущого і неминущого, універсальну цілісність.

• 3.Світ існує як неминуща єдність поза і незалежно від волі і свідомості людини, тобто об'єктивно.

Філософська категорія "буття" є однією із найзагальніших: вона не виражається ні через жодну з інших категорій, а лише зіставляється з категоріями "суще", "сутність", "існування", що є похідними від "буття" і представляють собою її різні сторони й аспекти.

Сутність (есенція) - філософська категорія, що виражає головне, основне, визначальне в предметі, таке що зумовлене глибинними, необхідними, внутрішніми зв'язками й тенденціями розвитку і пізнається на рівні теоретичного мислення.

В історії філософії поняття "існування" вживалося звичайно для визначення зовнішнього буття речі або процесу, яке, на відміну від суті речі, осягається не мисленням, а досвідом. Раціоналізм 17-18 ст. (Рене Декарт, Бенедикт Спіноза, Георг Гегель та ін.) у розумінні існування виходив з вчення про тотожність мислення і буття. Категорія існування тут, по суті, трактується як дещо розумне, раціональне. "Існування" традиційно використовується у філософії для вираження факту наявності якої-небудь речі, процесу або явища. Існувати - означає бути в наявності.

Отже, можна сказати, що через категорію "буття" у філософії вибудовується цілісна картина світу, яка визначається єдністю людини та інших форм існування матеріальних предметів та духовних явищ. З одного боку, категорія "буття" зорієнтована на найбільш загальні характеристики існуючого, а з другого - її зміст осягається через дослідження окремих структур, проявів і форм усього сущого.

Буття як предмет філософського аналізу.

Буття - філософське поняття, яке позначає існуючий незалежно від свідомості об'єктивний світ, матерію. Найбільш загальне і абстрактне поняття, яке позначає існування що-небудь взагалі.

В основі філософії багатьох мислителів покладені системотворчі поняття, такі як буття. Філософський смисл поняття буття тісно пов'язаний з поняттями: небуття, існування, простору, часу, матерії, становлення, розвитку, якості, кількості, міри та іншими категоріями.

Вперше в історії філософії ця категорія була введена Парменідом ще в VI ст. до н.е. Розглядаючи першооснову світу, він відійшов від розгляду конкретної першоречовини (вода, повітря, апейрон, вогонь) як основи всього існуючого (світу) і показав єдність космосу через абстракцію буття.

Після Парменіда в античній філософії категорія "буття" розглядалася у творах Платона та Аристотеля. У Платона справжнє, істинне й незмінне буття було притаманне лише світу ідей, а світ речей, як бліде відображення світу ідей, не мав істинного буття. Тобто буття у нього було тотожним світу ідей (ейдосів). Аристотель розглядав буття як певну ланку, що зв'язує між собою сутності та речі чуттєвого світу.

Іншого змісту категорія "буття" набула у філософії XVII-XVIII століть. У цей час більшість філософів проводили дослідження природних явищ і їх властивостей, тому під буттям вони розуміли природу. Наприклад, Гоббс вважав предметом філософії тіло (природні тіла та речі, штучно створені людиною). У дуалістичній філософії Декарта буття розщеплюється на дві субстанції - матеріальну (тілесну) й духовну (мислячу), які є протилежними одна одній. А в його формулі "мислю, отже, існую" відбувається зміщення акцентів із буття на знання.

У ХХ столітті з'явилися "нові онтології" (тобто нові підходи до розуміння буття). Наприклад, Хайдеггер розглядав категорію "буття" лише стосовно людини. В роботі "Буття і час" він називає буттєву структуру людини екзистенцією. На його думку, структура екзистенції зводиться до таких модусів людського існування, як страх, совість, турбота, рішучість і т.п. Тобто визначальним у бутті людини є її переживання власного "буття-у-світі" (буття як присутності).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія. Шпаргалки КНЕУ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні категорії філософської онтології: буття, суще, сутність, існування.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Світогляд: його сутність і структура

  • Філософія і світогляд: сутність і співвідношення

  • Історичні передумови виникнення та розвитку філософії.

  • Філософія: основні теми дослідження. "Вічні" філософські питання.

  • Філософській світогляд: його роль у житті особи та суспільства.

  • Роль та призначення філософії в історії та сучасному світі.

  • Філософія Давньої Індії: культурно-історичні передумови та етапи становлення.

  • Неортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.

  • Онтологія та етика Даосизму.

  • Давньогрецька атомістична теорія.

  • Сенс платонівського міфу про печеру.

  • Етичні вчення стоїків та епікурейців: порівняльна характеристика.

  • Особливості філософського пізнання в епоху Середньовіччя

  • Проблема співвідношення віри та знання в середньовічній філософії.

  • Схоластика (основні проблеми філософського вчення Фоми Аквінського).

  • Соціальні утопії епохи Відродження (Т.Мор, Т.Кампанела).

  • Світоглядне значення природничо-наукових поглядів М.Коперника, Г.Галілея.

  • Спільні та відмінні риси в методології емпіризму та раціоналізму Нового часу.

  • Розуміння досвіду в сенсуалістичній концепції Дж.Локка.

  • Розвиток вчення про субстанцію в концепціях Р.Декарта, Б.Спінози, Г.Лейбніца.

  • Філософія епохи Просвітництва: людина і суспільство

  • Матеріалізм епохи Просвітництва (Д.Дідро, Ж.Ламетрі, П.Гольбах).

  • Діалектика становлення Абсолютної ідеї в філософії Г.В.Ф.Гегеля.

  • Філософія марксизму. Основні принципи, законі та категорії діалектичного матеріалізму.

  • "Філософія життя" Ф.Ніцше: основні ідеї та поняття.

  • Філософія атеїстичного екзистенціалізму: основні теми і проблеми (Ж.-П.Сартр, А.Камю).

  • Філософія неотомізму: розвиток філософської традиції (Е.Жільсон, Ж.Марітен, К.Войтило).

  • Філософія постмодернізму: деконструкція людини і культури (Ж. Дерріда)

  • Філософія в Києво-Могилянській академії у 2 пол. 17 - 18 ст.

  • Соціально-філософські погляди Г.С.Сковороди: ідея "сродної праці"

  • "Філософія серця" П. Д. Юркевича

  • Соціально-політичні погляди В. Липинського та Д. Донцова: порівняльна характеристика.

  • Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі ідеї.

  • Основні категорії філософської онтології: буття, суще, сутність, існування.
  • Основні форми буття та їх взаємозв'язок.

  • Поняття "матерії" в історії філософії.

  • Основні властивості простору й часу: субстанційна та реляційна концепції.

  • Альтернативи теорії діалектики (метафізика, неокласичні моделі діалектики, концепція глобального еволюціонізму)

  • Структура свідомості (сфери та рівні).

  • Пізнання як предмет філософського аналізу (пізнаваність світу, структура та закономірності процесу пізнання).

  • Основні підходи до проблеми пізнання: гносеологічний оптимізм, агностицизм, скептицизм.

  • Наукове пізнання: структура та функції.

  • Методи і форми теоретичного рівня наукового пізнання.

  • Методологічне забезпечення сучасних економ. досліджень.

  • Сутність людини як предмет філософської антропології.

  • Особистість і суспільство: соціальні ролі особистості.

  • Парадокси свободи: філософський аналіз.

  • Творчі здібності людини: умови розвитку, можливості, межі.

  • Структура суспільства. Сфери суспільного життя та їх взаємозв'язок.

  • Роль суспільства у перетворенні та відтворенні природи.

  • Роль матеріального виробництва в існуванні та розвитку суспільства.

  • Мораль та моральність: сутність і функції.

  • Глобалізація як визначальний феномен сучасності: сутність, можливі сценарії. Необхідність планетарного мислення.

  • Екологічні проблеми сучасності.

  • Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.

  • Предмет філософії історії, сутність історичного процесу.

  • Спрямованість історичного процесу. Критерії суспільного розвитку.

  • Особливості філософського розуміння культури.

  • Співвідношення культури і цивілізації в концепціях О.Шпенглера та М.Бердяєва.

  • Специфіка формаційного та цивілізаційного підходів до проблем духовності.

  • Філософія економіки: предмет дослідження, методи та завдання.