Справжній переворот у поглядах на світобудову в епоху Відродження зробив Микола Коперник. Він створив геліоцентричну систему, що суперечила геоцентричній системі християнських поглядів на світ. Коперник дійшов таких висновків: 1) Земля не є нерухомою в центрі Всесвіту, а обертається навколо своєї осі; 2) Земля обертається навколо Сонця, яке є центром Всесвіту; 3) обертанням Землі навколо своєї осі Коперник пояснив зміну дня і ночі. Ці висновки Коперника відкривали принципово нові шляхи для розвитку астрономії. В той час як Галілео Галілей відходить від пантеїзму і започатковує деїстичне розуміння світу. Бог створив природу, наділив її певним порядком і закономірностями. Однак після цього він не втручається у природу, яка живе і розвивається самостійно. На підставі висновку про незалежне від Бога існування природи Галілей обґрунтовує правильність свого погляду на її пізнання. Він запровадив експериментально-математичний метод дослідження природи - Космосу.
Ідеї Реформації та їх значення для формування культури Нового часу
Тенденції культурного розвитку, започатковані епохою Відродження, знайшли своє продовження у XVII ст. Водночас виникли й інші соціально-історичні чинники, які суттєво вплинули на всю систему культурного життя Західної Європи.
Значною мірою вони зумовлювалися попереднім історичним розвитком, і все ж це були новітні тенденції суспільного розквіту, котрі започаткували формування нових політичних і економічних структур, нове розуміння світу і людини, нову систему культурних цінностей.
Новизна цих поглядів проявилася першочергово в Реформації. Реформація - загальновизнана назва широкого суспільно-політичного руху, що на початку XVI ст. охопив майже всю Європу. Спрямований проти католицької церкви, він спричинив утворення нової сутності церков, так званого протестантського напряму.
З ідеологічного погляду, Реформація досить послідовно відображала новий, буржуазний, час в історії Європи, відіграла величезну роль у руйнації старого феодально-патріархального укладу в культурі, мисленні, способу життя. Релігійним наслідком Реформації, де вона перемогла, було утворення кількох нових, так званих протестантських, церков (лютеранських, кальвіністських, англіканських, унітаристських та ін.).
Можна сказати без перебільшення, що Реформація змінила обличчя Європи, суттєво посприявши поступовому створенню того соціального і культурного ладу, що й дотепер існує у більшості європейських держав.
На світоглядних засадах Реформації виникають нові художні напрямки і школи. Центр духовного життя зміщується у релігійно-світоглядну царину, на передній план висувається ставлення людини до Бога, що означало відхід від властивого Відродженню погляду на людину та її духовний світ
як на найвищі життєві цінності. Загострення віросповідницьких суперечностей зумовило виникнення полемічної літератури, нових літературних жанрів: гімни, псалми, проповіді, відозви.
Наукова революція 17 ст. та формування механістичної картини світу.
З'являється перша завершена та експериментально підтверджувана наукова теорія - механіка І. Ньютона. Ідеї та принципи механіки настільки поширились, що врешті виник так званий "механістичний" світогляд. Особливості наукової революції: 1. Відмежування наук. знання. від реліг. та філософ. вчень минулого.
2. Піднесення досвіду до рангу експерименту. 3. Проголошення математики мовою науки. 4. Виокремлення проблеми методу в самостійну сферу знання. Метафізика - умоглядне вчення про найзагальніші види буття - світ, Бога й душу. У середньовічній філософії єдиною субстанцією визнавався Бог, у Новий час завдяки науці поступово почали вважати субстанцією природу. Принцип інерції (Ісаак Ньютон - 1643-1727), закон збереження імпульсу (Декарт), збереження речовини (Антуан Лавуазьє - 1743-1794) відкрили можливість і природу розглядати з позиції збереження, незнищенності. Метафізика була першою спробою філософії Нового часу розмежуватись з наукою у пізнанні світу. Перетворення світу на об'єкт пізнання діалектично пов'язане з перетворенням людини на суб'єкт пізнання. Філософи Нового часу внаслідок розвитку середньовічної концепції внутрішньої "духовної особи" виникає поняття "свідомість" (Декарт), якій приписують насамперед гносеологічні властивості.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія. Шпаргалки КНЕУ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Світоглядне значення природничо-наукових поглядів М.Коперника, Г.Галілея.“ на сторінці 1. Приємного читання.
