Розділ «1. Загальні засади педагогічної етики»

2. Функцію випереджального впливу. Згідно з нею учитель має впливати на діяльність і взаємини учнів, запобігаючи відхиленню від моральних норм і правил. Педагог повинен оцінювати свою діяльність як із позицій сучасності, так і з позицій майбутнього.

3. Функцію відтворення моральних знань. Вона виявляється в тому, що педагогічна мораль не лише охоплює усталений комплекс знань про мораль, а й постійно збагачується новими.

4. Функцію вироблення імунітету проти моральних спотворень. Передбачає захист моральності особистості від різноманітних чинників і явищ: інтенсивних модернізацій них процесів; некритичного запозичення ззовні та примусового застосування економічних і політичних моделей; руйнації базових цінностей християнської культури та експансії нетрадиційних релігій; маніпулювання з допомогою ЗМІ суспільною свідомістю (дезінформація, демонстрація натуралістичних сцен жорстокості, вбивств, насильства, розпусти; цілеспрямоване нав'язування асоціальних і протиправних еталонів поведінки та стилів життя за рахунок подання інформації про форми і способи існування злочинного світу тощо). Педагогічна мораль має протистояти аморальним явищам на всіх рівнях: індивідуальному, колективному, національному та загальнолюдському*

Щодо визначення завдань етики учені також не одностайні. Арістотель основним її завданням вважав пізнання та визначення добра (блага) як вищої мети людини і виховання доброчесностей як засобів досягнення цієї мети. Августин Блаженний, Фома Аквінський наголошували, що воно полягає в тому, щоб навчити людину бути смиренною, позбавленою погорди і підпорядкованою волі Бога. Така людина здатна з любов'ю, милосердям, чуйністю ставитися до інших. Б. Спіноза, Г. Сковорода провідними завданнями етики визначали пізнання та самопізнання моральної природи людини. Вони стверджували, що етика має допомогти людині звільнитися від безсилля в боротьбі з власними пристрастями, лише за цих умов вона досягне щастя. Французькі матеріалісти (Клод-Адріан Гельвецій (1715-1771), Дені Дідро (1713-1784)) роль і завдання етики вбачали у сприянні досягненню вищої моральності особистості, оскільки її щастя можливе на основі зміни соціальних умов життя. Згідно з поглядами німецького філософа Іммануїла Канта (1724-1804), етика покликана дослідити свободу волі, "автономію волі"; сформулювати категоричні імперативи поведінки особистості. Представник німецького класичного ідеалізму Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель (1770-1884) основне завдання етики визначив так: пізнати соціальну дійсність, розумність людини і на цій основі узгодити сутнє та належне в моральній діяльності індивіда, його відносини з іншими. На пізнанні моральних цінностей і їх систематизації наголошували німецькі філософи В. Віндельбанд, Г. Ріккерт, К. Форлендер, М. Гартман та ін.

Сучасні вчені Л. Попов, В. Малахов, А. Шемшурина та інші із різних позицій визначають завдання етики як науки. Російський етик Л. Попов завдання етики вбачає у виявленні сутності моралі та координуванні її дослідження різноманітними науками. Сучасний український вчений Віктор Малахов формулює два найважливіші теоретичні завдання, актуальні для вітчизняної етики: подолання марксистської методологічної схеми в етиці і закріплення цієї науки на основі продуктивної філософської культури; обґрунтування усталеної системи моральних норм і цінностей, на дотриманні яких здійснюється виховання.

На емпіричному рівні основними завданнями етики є виокремлення фактів, що стосуються морального життя людини та суспільства, їх збирання та опис, первинна систематизація в межах певної пояснювальної схеми, узагальнення на їх основі емпіричних закономірностей.

Л. Шевченко провідними завданнями педагогічної етики вважає такі: дослідження теоретичних проблем педагогічної моралі; розроблення проблем моральних аспектів педагогічної праці; визначення вимог до морального обличчя вчителя; вивчення особливостей моральної свідомості педагога; розроблення питань морального виховання і самовиховання.

Формулюючи завдання педагогічної етики, інші вчені наголошують на теоретичному осмисленні вимог суспільства до морального обличчя вчителя. Так, педагог повинен бути носієм глибоких і всебічних знань; систематично оновлювати і поповнювати власні знання; любити свою професію; знати дитячу психологію, цікавитися внутрішнім світом дітей та вивчати їх індивідуальні здібності; бути гуманістом, любити дітей; виявляти принциповість, вимогливість, справедливість і великодушність; стати незаперечним авторитетом для вихованців; бути колективістом, активним громадянином, просвітником і носієм знань, патріотом своєї батьківщини, активним носієм моральних переконань тощо. У цих вимогах до вчителя суспільство превалює над особистістю. Проте він як особистість має моральне право вимагати від суспільства забезпечення належних умов для самовияву та самореалізації.

Отже, теоретико прикладними завданнями педагогічної етики в сучасних умовах є:

- формування гуманістичної спрямованості педагогічної діяльності, орієнтації особистості вчителя на моральне виховання учнів;

- виявлення чинників, які сприяють зростанню рівня моральності педагога і учнів або, навпаки, гальмують цей процес;

- дослідження зв'язку між моральним досвідом дітей та їх батьків;

- розкриття механізмів взаємозв'язку, гармонії моральних і професійних якостей учителя;

- дослідження механізму вдосконалення морально-правових відносин між особистістю педагога і суспільством;

- розв'язання проблем моральної мотивації педагогічної діяльності, її морального, матеріального стимулювання і суспільного визнання.

Реалізація комплексу завдань педагогічної етики сприятиме моральному вихованню учнівської і студентської молоді та самовихованню вчителів, викладачів.

Отже, суспільні явища "культура" і "мораль" становлять зміст моральної культури педагога. Суспільна за своїми джерелами, походженням, функціями моральна культура має всепроникливий характер. Водночас вона індивідуальна за способом існування і механізмами дії. Важливим виявом моральної культури педагога є його здатність до духовної творчості, активної самостійної діяльності, спрямованої на навчання і виховання підростаючого покоління. Внутрішню культуру, моральні цінності педагога відображає педагогічна етика як розділ етичної науки.