Розділ «4. Україна в сучасному геоекономічному просторі»

Схід - Південь і Центр - Захід за етносоціальними та інтеграційно-векторними критеріями.

Розкол країни додатково послабив шанс на справжню демократію. С. Хантінттон, автор бестселера "Зіткнення цивілізацій", зазначив: "Я б характеризував Україну як розділену країну з невизначеною ідентичністю...", а Ф. Фукуяма ще відвертіше сказав: "для суспільств, різко розколотих... демократія може виявитися формулою безсилля й застою"2.

Теоретична можливість трансформування несприятливих для розвитку країни цінностей існує. Однак цим процесом слід керувати продумано, виважено, без прийняття сумнівних рішень. Нині країні потрібен сильний і авторитетний лідер, здатний відродити дух нації. Саме на такій хвилі розблокування народної енергії система цінностей культури зможе перемогти. І демократичне життя стане вільним, заміниться свободою, регульованою мораллю й законом.

4.2. Стратегічні напрями реалізації національних економічних інтересів

У сучасному світовому господарстві тісно взаємопов'язані усі сфери економічного життя. Нині глобалізація як сукупність явищ, підходів, заходів, методів перетворення ринків та країн на цілісну економічну, соціальну, політичну систему охопила весь світовий ринок. її ефективне функціонування відбувається за умов визначення та узгодження спільних інтересів держав, внаслідок аналізу і обґрунтування пріоритетів формування та напрямів погодження економічних інтересів держав.

Національні економічні інтереси охоплюють економічні інтереси різних соціально-економічних груп населення, регіонів, держави загалом. Уряд кожної країни намагається забезпечити високий життєвий рівень населення, стійке економічне зростання, які відповідають стандартам високо розвинутих країн. Ефективну реалізацію економічних інтересів країн уможливлюють використання інноваційних технологій, міжнародний поділ праці, залучення національних ресурсів, міжнародних інвестицій, знань і досвіду, формування національного ринку як складової глобального, проведення послідовної економічної політики, що відповідає національним інтересам.

Поняття "національні інтереси" розглядають у двох аспектах: загально-ціннісному (інтереси є системою стійких, життєво важливих цінностей і об'єктивних потреб розвитку країни, які вона обстоює усіма доступними засобами: безпека, стабільність, демократія, справедливість, свобода, мир тощо) і функціональному (конкретизація захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, забезпечення політичної та соціальної стабільності в суспільстві, ефективний розвиток національної економіки, зростання добробуту та багатства нації, збереження і стимулювання конструктивних національних традицій у підприємництві, діловій культурі тощо).

Економічні інтереси постають як зумовлені відносинами власності та принципом економічної вигоди мотиви і стимули соціальних дій для задоволення індивідуальних потреб. Будучи соціальними проявами потреби, вони виникають, коли задоволення потреби індивід усвідомлює як конкретну мету. Економічні інтереси не тотожні потребам, оскільки вони відображаються у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. Потреби і засоби їх задоволення віддзеркалюють причину та форму прояву економічних інтересів. Виражаючи певний рівень і динаміку задоволення потреб, економічні інтереси стають причинами та умовами взаємодії і саморозвитку економічних суб'єктів. Будь-які економічні відносини існують спочатку потенційно, у формі очікувань та намагань, а реалізуються, коли набувають форми взаємного зв'язку. Потреби-інтереси не тільки відображають Існуючі взаємозв'язки, на них ґрунтується структура соціально-економічних відносин. Економічним відносинам притаманні боротьба та співробітництво, взаємодія інтересів у них є рушійною силою соціально-економічного розвитку.

Усі економічні інтереси характеризуються за такими критеріями:

а) ступінь важливості: життєво важливі, стратегічні, тактичні;

б) тривалість: короткотермінові, середньо термінові, довготермінові;

в) сфера прояву: технологічні, виробничі, фінансові, експортно-імпортні, соціально-економічні, інституційні тощо;

г) напрям реалізації: внутрішні, зовнішні;

ґ) суб'єкти реалізації: державні, колективні, індивідуальні.

Реалізація економічних інтересів здійснюється шляхом досягнення суб'єктами конкретних економічних цілей. Так, реалізацію індивідуальних інтересів забезпечує зростання індивідуальних доходів. Засобом реалізації колективних інтересів є збільшення прибутку та фонду заробітної плати, засобом реалізації суспільного інтересу -; максимізація національного доходу та мінімізація фонду відшкодування створюваного суспільного продукту. Взаємодія інтересів полягає у формуванні певних пропорцій у розподілі доходів. Реалізація корпоративних інтересів відбувається шляхом взаємодії з політичними інститутами за участю законодавчої влади.

Основним інтересом сучасної ринкової економіки є особистий інтерес споживача. Сучасна ринкова економіка спрямована на задоволення споживчих потреб відповідно до платоспроможного попиту, що відбувається шляхом індивідуалізованого виробництва. Його інтерес спонукає виробника до виробництва необхідної продукції належної якості і за прийнятною ціною. З метою задоволення цього інтересу виробник впроваджує нові технології, засоби виробництва, наймає кваліфіковану робочу силу, шукає шляхи скорочення витрат тощо. Це забезпечує реалізацію особистих інтересів споживача, виробника та суспільства загалом.

Національні економічні інтереси є сукупністю об'єктивних економічних потреб незалежної країни, задоволення яких забезпечують ефективне функціонування та сталий розвиток економічної системи країни. Реалізацію національних економічних інтересів гарантує економічна безпека держави, тобто захищеність від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Мета реалізації національних економічних інтересів полягає у збереженні збалансованої, стійкої до негативних чинників економічної системи держави, забезпеченні її ефективного функціонування і економічного зростання. Відповідно до мети виокремлюють поточні економічні інтереси, які пов'язані з розв'язанням проблем функціонування або розвитку економічної системи та усуненням загроз, що спричинили кризові явища в економічній сфері, і є пріоритетними у гарантуванні економічної безпеки на певний період, та стратегічні, які виражають цілі економічної політики держави на майбутнє. Із метою ефективної організації процесу визначення і реалізації поточних економічних інтересів здійснюють такі стратегічні заходи:

- вивчення досвіду інших країн щодо визначення і реалізації національних економічних інтересів;

- аналіз поточного стану економічної сфери, її якісних і кількісних характеристик;