Розділ «4. Україна в сучасному геоекономічному просторі»

2. Мобілізація податкових доходів та інших неподаткових надходжень до державного бюджету після кризи. Після виходу з кризи перед країнами виникне необхідність відновити нормальний стан державних фінансів, але при цьому створити відповідні умови для економічного відновлення. Розв'язати цю проблему можна двома шляхами: за рахунок розширення податкової бази та зміцнення дотримання податкового законодавства. Уряди можуть скористатись моментом для зміни структури податкової системи з метою сприяння економічному зростанню в довгостроковій перспективі. На практиці це означає, що після кризи необхідно акцентувати увагу на податках, які є менш "шкідливими" для економічного зростання, але при цьому податкові системи мають бути справедливішими та максимально простими з погляду управління ними. Дослідження експертів ОЕСР свідчать, що такими податками є податки на нерухомість, споживання іт. зв. зелені податки3.

Реформа податкової системи є нагальною для України. При цьому важливо, щоб вона мала справді стратегічний характер, а не зводилась до окремих змін ставок оподаткування або процедур податкового адміністрування.

3. Мінімізація можливостей ухилення .від податків. Крім реформування системи оподаткування не менше значення має ефективність механізму стягнення податків. Глобалізація та інтеграція фінансових ринків полегшили приватним економічним агентам використання офшорних схем ухилення від оподаткування. Це створює ризик недоотримання очікуваних податкових надходжень та підриває принцип справедливості оподаткування. Проблема боротьби з ухиленням від оподаткування через офшори не є новою, але сьогодні ситуація ускладнюється у зв'язку з розширенням можливостей використовувати глобальну фінансову систему для податкових зловживань. Розв'язати цю проблему можна лише шляхом посилення міжнародного співробітництва та підвищення прозорості функціонування фінансового ринку.

Для України ця проблема також є актуальною. Тому вже зараз слід формувати позицію України щодо співробітництва з іншими країнами та міжнародними організаціями у сфері боротьби з ухиленням від оподаткування. Однак при цьому важливо мінімізувати бажання та можливості порушувати податкове законодавство шляхом радикального удосконалення національного податкового клімату.

Уповільнення темпів господарського поступу не може використовуватись як привід для послаблення зусиль, спрямованих на забезпечення економічного зростання. Важливо, щоб реалізація не супроводжувалась консервацією неефективних або екологічно шкідливих технологій вироблення енергії, екологічно небезпечних моделей виробництва та споживання. Навпаки, ідеться про сприяння запровадженню "чистих" альтернатив. Пріоритетними для інвестування можуть бути такі сфери, як забезпечення енергетичної ефективності будівель, розвиток системи громадського транспорту, підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, модернізація системи водопостачання та водовідведення тощо.

Криза дає змогу реалізовувати безпрограшні стратегії боротьби з екологічно шкідливими виробництвами, що забезпечить економічне зростання та збереже навколишнє середовище. Одним із важливих напрямів є скасування субсидій виробникам та споживачам енергії, виробленої на основі викопних паливно-енергетичних ресурсів, екологічно не вмотивованих сільськогосподарських субсидій, зменшення бар'єрів для торгівлі екологічними товарами та послугами тощо. Наслідком реалізації таких кроків для України стануть жорсткіші екологічні вимоги до товарів та послуг, які надходять на ринки з інших країн. Тому можна очікувати появу механізмів типу REACH в інших галузях виробництва1.

Отже, екологічна складова виробництва має стати невід'ємним чинником конкурентоспроможності українського експорту з усіма відповідними наслідками для виробничо-комерційної діяльності конкретних компаній.

Під час зустрічі міністрів фінансів та керівників центральних банків країн "великої двадцятки" (6-7 листопада 2009) було досягнуто принципових домовленостей, які матимуть наслідки й для України:

1) посилювати пруденційне регулювання та наголосити на необхідності розроблення Базельським комітетом більш жорстких стандартів банківської діяльності до кінця 2010 р. Такі стандарти мають бути запроваджені в практику банківського регулювання тоді, коли поліпшиться ситуація на фінансових ринках, а економічне відновлення набуде стійкого характеру, але не пізніше кінця 2012 р. Учасники зустрічі звернулись із закликом до національних органів банківського нагляду забезпечити банкам умови за потреби використовувати більші обсяги прибутку для нарощування капіталу та підтримання кредитування. Через певний час ці рішення знайдуть своє відображення у відповідних документах Банку міжнародних розрахунків (Базель), які матимуть обов'язковий характер для центральних банків усіх країн;

2) коригувати політику та практику виплати винагород з тим, щоб вони сприяли забезпеченню фінансової стабільності та створенню нової вартості в довгостроковому плані. З цієї метою країни "великої двадцятки" зобов'язались інкорпорувати в національні системи фінансового регулювання стандарти з компенсації та винагород, розроблені Радою фінансової стабільності, причому не пізніше 10 березня 2009 року Рада повинна підготувати звіт щодо стану їх запровадження.

Загалом у середньостроковому плані економічна стратегія України буде об'єктивно визначатись складною взаємодією внутрішніх чинників, характер і масштаби дії яких зумовлені перебігом кризи та заходами антикризової політики, і зовнішніх, до яких слід зарахувати динаміку та особливості відновлення економічної активності у світі, рішення щодо світової посткризової фінансової архітектури та регулювання фінансових ринків у широкому розумінні цього слова.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!