Розділ «3.Сценарії розвитку головних центрів економічної сили»

3.1. Економіка США і актуальні геополітичні перспективи

У глобальному геополітичному просторі ключовими гравцями у видимій історичній перспективі незаперечно залишатимуться Сполучені Штати, Євросоюз, Китай і Російська Федерація. Особливість розвитку подій від осені 2008 р. у подальші 2-3 роки полягає в тому, що суб'єкти на геополітичному полі мають розв'язувати спільну для всіх глобальну проблему, пов'язану з подоланням системної кризи у фінансово-економічній сфері. Попри те що світова фінансова криза суттєво зачепила всю четвірку, поки що ситуація для її учасників не виглядає ідентичною. Більш того, у Китаї спостерігається продовження економічного буму.

Глобальну економічну перспективу неможливо оцінювати без урахування:

- економічної ситуації в США в певній еволюції;

- змісту антикризової стратегії адміністрації Б. Обами та її ефективності;

- елементів нової стратегії національної безпеки США, що наразі перебуває у стадії формування;

- суті новітніх глобальних геополітичних викликів та механізмів недопущення їх переростання у серйозні конфлікти між ключовими гравцями міжнародної системи;

- особливостей геополітики нового президента США. Перед Сполученими Штатами радикально постала

важлива проблема вибору не просто нової економічної

політики для подолання поточної кризи, а власне стратегії розвитку. Однак ні початкове зниження темпів падіння, ані навіть відновлення зростання економіки з третього кварталу 2009 р. вже не спроможні послужити виправданням для неоліберальної моделі розвитку у її класичному варіанті з таких причин:

- позитивні результати досягнуті завдяки масштабному і навіть безпрецедентному фінансовому втручанню держави, що дає змогу неоконсерваторам звинувачувати Б. Обаму в застосуванні не властивої США європейської соціал-демократичної моделі;

- більшість американських економістів зараховує використання неоліберальної політ економічної моделі до основних причин виникнення циклічних криз та скорочення часових відрізків між ними;

- у світовій політичній думці дедалі частіше постає питання про відповідність ліберально-демократичних норм управління потребам боротьби з кризовими явищами та модернізації національних і світової економік, оскільки, наприклад, первинний успіх країн Азії та збереження ними поступу в умовах кризи пов'язані з відсутністю у них ліберальної демократії.

У разі відмови США від неоліберальної моделі розвитку можливе настання негативних наслідків для їх економіки. На думку лідерів "Центру свободи", створеного у 2009 p., найсуттєвішими з них є такі:

- цілковите банкрутство економіки, адже гігантський дефіцит державного бюджету робить США заручниками політики банкірів;

- контроль американської фінансової системи приблизно 35 "царями" ("Czars"), які самостійно приймають рішення з більшості питань американського суспільства, від вибіркового виділення коштів на допомогу автомобільній промисловості до забезпечення міст основними елементами життєдіяльності;

- соціалізація охорони здоров'я, через яку із галузі будуть виведені приватні бізнесмени і страхові фірми, а їхнє місце займуть нові сотні тисяч бюрократів;

- підвищення податків.

У зважених публікаціях противників відтворення неолібералізму зазначено, що Сполучені Штати дедалі глибше поринають у стан політичного, економічного та морального паралічу, перебуваючи під загрозою тривалого економічного спаду та величезних виплат по державних боргах.