Розділ «Тема 4. БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ І ПОБУДОВА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»

- базовий (рівень територіальних громад).

На загальнодержавному рівні формується центральний бюджет нашої країни - Державний бюджет України, призначений для фінансового забезпечення функцій і повноважень вищих органів державної влади й управління. На обласному рівні формуються Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та обласні й міські (міст державного значення) бюджети. На районному рівні формуються районні (сільських районів) та міські (міст республіканського та обласного значення з районним поділом) бюджети і бюджети міст обласного значення без районного поділу. Сюди ж можуть бути віднесені бюджети районів у містах. На базовому рівні формуються бюджети міст районного значення, селищ, сіл та бюджети сільських рад (якщо одна сільська рада адміністративно об'єднує два чи більше сіл, то в них формується один бюджет). Усі бюджети, які формуються в населених пунктах, належать до бюджетів місцевого самоврядування. Отже, бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об' єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).

Бюджетна система України, як зазначалося, будується з урахуванням адміністративно-територіального устрою. За адміністративно-територіальним устроєм в Україні налічується 29 800 населених пунктів, у тому числі 459 міст, 490 районів, 118 районів у містах, 885 селищ міського типу, 1266 селищ, 27 190 сіл; утворено 488 районних рад, 58 районних у містах, 457 міських, 783 селищні, 10 278 сільських рад. До міст із районним поділом, у яких районні ради в місті не утворені, належать: Вінниця, Гор-лівка, Макіївка, Маріуполь, Запоріжжя, Львів, Миколаїв, Київ, Одеса, Суми, Харків.

З метою аналізу бюджетної системи, побудованої за принципом автономності, використовують систему зведених бюджетів. Вони застосовуються для аналізу та прогнозування економічного й соціального розвитку територій і держави в цілому. До них належать:

1. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки

Крим та зведених бюджетів областей, міст Києва і Севастополя. Зведений бюджет України не затверджується Верховною Радою України, а використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання соціально-економічного розвитку України.

2. Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим значення.

3. Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.

4. Зведений бюджет району включає показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району.

5. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. Якщо місту або району в місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл. Показники бюджетів об' єднань територіальних громад, що утворюються згідно із законом, включаються до відповідних зведених бюджетів.

Структура бюджетної системи України визначається окремо за доходами та за видатками на основі офіційної статистичної інформації як за затвердженими показниками, плановими показниками з урахуванням внесених змін, так і за показниками фактичного виконання.

За результатами виконання державного та місцевих бюджетів 2010 р. показник доходів Зведеного бюджету України становив 330 942,2 млн грн (рис. 4.2), що порівняно з 2009 р. більше на 21,2 %, або на 57 975,2 млн грн. Зокрема, у 2010 р. місцеві бюджети отримали 159 397,1 млн грн, у тому числі доходів - 80 515,8 млн грн, офіційних трансфертів - 78 881,3 млн грн.

Структуру бюджетної системи характеризують коефіцієнти централізації та децентралізації. Коефіцієнт бюджетної централізації за доходами (видатками) характеризує ступінь централізації доходів (видатків) у державному бюджеті та обчислюється як відношення доходів (видатків) Державного бюджету України до доходів (видатків) Зведеного бюджету України.

Рис. 4.2. Динаміка доходів Зведеного бюджету України за видами бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) у 2003-2010 рр.1

За 2003-2010 рр. загальний обсяг коштів, акумульований бюджетною системою України, зріс у 4,4 раза. Найбільшим було зростання в такі роки: 2005 р. - 46,7 %, 2006 та 2007 рр. - близько 28 % та 2008 р. - 35,5 %. Коефіцієнт бюджетної централізації за доходами коливається від 70 % в 2003 р. до 75,7 % у 2010 р., тобто 3/4 доходів бюджетної системи України зосереджуються саме в державному бюджеті. Коефіцієнт бюджетної централізації за видатками коливається від 74 % у 2003 р. до 80,4 % в 2010 р.

Коефіцієнт бюджетної децентралізації за доходами (видатками) характеризує ступінь децентралізації доходів (видатків), тобто зосередження доходів і видатків із місцевих бюджетів. Коефіцієнт бюджетної децентралізації обчислюється як відношення доходів (видатків) місцевих бюджетів до доходів (видатків) Зведеного бюджету України.

В Україні склалася структура бюджетної системи, у якій переважає централізація бюджетних коштів у Державному бюджеті країни. Важливим завданням держави в удосконаленні розподільних процесів є досягнення оптимальних співвідношень між різними ланками бюджетної системи. Із загальнодержавного бюджету фінансується понад 75 % усіх видатків. Спостерігається тенденція до зменшення коефіцієнта бюджетної децентралізації видатків, що може негативно вплинути на розвиток системи місцевого самоврядування та ефективність використання бюджетних асигнувань у цілому. Надмірна централізація коштів у Державному бюджеті України спричинила послаблення фінансового забезпечення соціальної сфери адміністративно-територіальних одиниць, їх місцевих бюджетів. Це призводить до обмеження самостійності місцевих рад при розв'язанні завдань соціально-економічного розвитку території, утруднює фінансування їх потреб, не зацікавлює місцеві ради в розвитку власної фінансової бази, породжує у них упевненість у тому, що в будь-якому разі бюджет їх території буде збалансований.

Кількість рівнів бюджетної системи залежить від адміністративно-територіального поділу держави. Наприклад, бюджетна система Російської Федерації має суттєві відмінності від бюджетної системи України, вона складається з трьох рівнів: федерального, регіонального та місцевого (рис. 4.3).

Основними проблемами бюджетної системи на даному етапі її розвитку є:

1. Надмірно високий рівень централізації бюджетної системи. Подальший розвиток бюджетної системи має будуватися в напрямі зменшення частки державного бюджету та зростання ролі місцевих бюджетів.