Рішення про необхідність проведення державної екологічної експертизи приймають експертні підрозділи органів державного управління в галузі природокористування та охорони навколишнього середовища в таких випадках:
• при розробленні принципово нових підприємств, об'єктів, продукції, які не мають аналогів в Україні та за кордоном;
• при розробленні нових типів особливо небезпечних об'єктів і продукції;
• лід час планового й вибіркового контролю за дотриманням норм і правил при розробленні нових об'єктів, продукції галузі;
• при виникненні суперечок між розробником нових об'єктів, продукції та замовником у питаннях екологічної безпеки;
• при постачанні в країну та експорті відповідних видів нової продукції.
Порядок проведення експертизи визначають Мінприроди та окремі міністерства.
Гранично допустимі та тимчасово погоджені викиди шкідливих речовин визначають на підставі розрахунку розсіювання домішок в атмосфері. У випадку нагрітих викидів з одиночного джерела з круглим перерізом отвору при значеннях фонових концентрацій забруднень Сф, менших від ГДК, гранично допустимі викиди визначають за формулою (8.9).
Якщо у повітрі населених пунктів, де розташовані промислові підприємства, фонова концентрація шкідливих речовин перевищує ГДК, а значення ГДВ з об'єктивних причин не можуть бути досягнуті, вводиться поетапне зниження викидів шкідливих речовин до ГДК. На кожному етапі до забезпечення ГДВ встановлюють тимчасово узгоджені викиди на рівні викидів підприємств, аналогічних за потужністю та технологічним процесом.
Гранично допустимі стоки (ГДС) визначають для всіх категорій водокористування за формулою:
де тст — максимальна годинна витрата стічних вод, м3/год; Сет — концентрація забруднювальних речовин у стічних водах, г/м8.
Згідно із Санітарними нормами охорони поверхневих вод від забруднень, норма С для скидання стічних вод у межах міста чи населеного пункту встановлюється на рівні відповідних ГДК.
Якщо фактичне скидання шкідливих речовин із стічними водами менше за розрахункове ГДС, то за ГДС беруть фактичне скидання.
Якщо природний фоновий вміст забруднювальних речовин у водному об'єкті чи за будь-якими показниками не забезпечує нормативної якості води у контрольному пункті, то ГДС за цими показниками встановлюють з урахуванням умов збереження природної якості води в контрольному місці. Для підприємств та обладнання, що генерують значний шум і вібрацію, при екологічній експертизі визначають гранично допустимі рівні, для джерел електромагнітних випромінювань — їхню потужність.
Допустимі рівні таких параметрів визначаються з рівнянь, які пов'язують потужність джерела шуму, вібрації та електромагнітних випромінювань, їхні відстані до житлової забудови, форму поверхні випромінювання тощо. При цьому можна використовувати рівняння для розрахунку шумових забруднень та електромагнітних полів, наведених у розділі 7 посібника.
Основні види впливу шкідливих факторів на навколишнє природне середовище враховують в екологічних паспортах підприємств.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічна експертиза промислових об'єктів“ на сторінці 2. Приємного читання.
