Тканинні пиловловлювачі

Промислова екологія

У цих пиловловлювачах очищення повітря від пилу здійснюється при фільтрації через тканинні матеріали. Вони застосовуються для очищення повітря від пилу всіх груп дисперсності.

Найбільш поширеними є тканинні пиловловлювачі, в яких тканина використовується у вигляді циліндричних мішків-рука-вів. Часто такі пиловловлювачі називають рукавними фільтрами.

Рукавні пиловловлювачі за способом введення очищуваного повітря в рукав поділяють на протитічні (з введенням повітря знизу — через бункер для збирання вловленого пилу) і прямотічні (з введенням повітря зверху), а за способом регенерації та формою рукавів — на пиловловлювачі зі струшуванням і зворотним продуванням та пиловловлювачі тільки з одним зворотним продуванням. Окрему групу становлять пиловловлювачі з імпульсним продуванням стиснутим повітрям.

Витрушування пилу переважно здійснюють у вертикальному напрямку, однак є конструкції, де використовуються вібрації та коливні рухи рукавів у горизонтальному напрямку.

На рис. 3.20 наведена принципова схема рукавного протитічного пиловловлювача.

Принципова схема рукавного протитічного пиловловлювача

Рис. 3.20. Принципова схема рукавного протитічного пиловловлювача: 1 — вхідний патрубок; 2 — канал; З — витрушувальний механізм; 4 — колектор; 5 — корпус; 6 — рукави; 7 — бункер; 8 — шнек

Протитічний тканинний пиловловлювач складається з розбірного металевого корпуса 5, розділеного декількома вертикальними перегородками. У кожній секції розташовуються циліндричні рукави-фільтри 6 з вельвету, фланелі або сукна. Тканинні фільтри характеризуються високою ефективністю очищеного повітря від пилу (98 % і вище). Розглянемо принцип роботи протитічного тканинного пиловловлювача. Запилене повітря подається повітроводом І у повітророзподільну коробку бункера 7, а звідти — у рукави 6*. Після фільтрації очищене повітря подається у міжрукавний простір, а потім через колектор викидається в атмосферу. Пил осідає на внутрішній поверхні рукавів, звідки вилучається за допомогою струшу вального механізму 3 або продувається потоком повітря від спеціального вентилятора через канал 2. Пил з рукавів потрапляє у бункер 7, звідки за допомогою шнека 8 транспортується за межі циклона.

На металургійних, гірничодобувних і машинобудівних підприємствах широко використовуються багатосекційні протитічні тканинні фільтри виробництва фірми СФ (Швеція), загальний вигляд яких наведений на рис. 3.21.

Пиловловлювач цієї конструкції належить до всмоктувальних фільтрів з регенерацією рукавів струшування та зворотним продуванням.

Загальний вигляд протитічного рукавного багатосекційного пиловловлювача

Рис. 3.21. Загальний вигляд протитічного рукавного багатосекційного пиловловлювача: 1 — корпус; 2 — рукави; 3 — вхідний патрубок; 4 — колектор; б — вихідний патрубок; 6 — клапани; 7 — витрушу-вальний механізм; 8 — вхідні патрубки; 9 —- люки; 10 — шнек; 11 — бункер

Дамо характеристику конструкції та опишемо принцип роботи такого пиловловлювача. У щільному металевому корпусі 1 підвішені тканинні рукави 2. Верхній кінець рукавів закритий, нижній — відкритий. Він прикріплюється до нерухомої горизонтальної перегородки ("плити") над бункером 11, через який у рукави надходить запилене повітря. Фільтруючись через стінки рукавів 2, в чистому вигляді проходить у напрямку, вказаному стрілками, у збірний колектор 4, а далі викидається в атмосферу, пил, що осів у рукавах, усувають способом витрушування. Під час продування клапани 6 відкривають отвори, через які продувне повітря надходить у регенераційну секцію, а в цей час закриваються отвори, які зв'язують її з верхнім колектором, з якого очищене повітря відсмоктується вентилятором через патрубок б, перериваючи надходження запиленого повітря через нижні відкриті отвори рукавів. Під впливом розрідження, що створюється в загальному бункері пиловловлювача ексгаустером, продувне повітря засмоктується в секцію, після чого потрапляє у тканину рукавів у зворотному до очищеного повітря напрямку. При цьому тканина продувається, а шар пилу, що утворюється на внутрішній поверхні рукавів, руйнується під спільною дією фільтрованого в зворотному напрямку повітря і витрушування. Великодисперсний пил випадає в бункер, а продувне повітря змішується у бункері із запиленим, що надходить до пиловловлювача через патрубок 3, і розподіляється по робочих секціях.

У такому пиловловлювачі пил усувають за допомогою шнека 10. Огляд рукавів здійснюється через герметизовані люки 9.

Крім протитічних тканинних фільтрів, на промислових підприємствах часто використовують прямотічні рукавні пиловловлювачі. На рис. 3.22 наведена схема прямотічного пиловловлювача типу СМЦ-101. У цьому пиловловлювачі запилене повітря вводиться у верхню частину корпуса 1 через підвідні колектори 2 і потрапляє в рукави 3, верхній відкритий торець яких з'єднується з колекторами 2, а нижній — з пилозбиральним бункером 4. Фільтруючись через стінки рукавів, повітря залишає на їхній поверхні дрібний пил, а крупний пил вільно падає у бункер, менше завантажуючи тканину рукавів, ніж у протитічних пиловловлювачах. Ця особливість прямотічних пиловловлювачів є позитивною. Швидкість вертикального повітряного потоку в нижньому пе

. Схема прямотічного рукавного пиловловлювача типу СМЦ-101

Рис. 3.22. Схема прямотічного рукавного пиловловлювача типу СМЦ-101: і — корпус; 2 — колектор; 3 — рукави; 4 — бункер; 5 — клапан; 6 — вентилятор; 7 — відвідний колектор

рерізі протитічних рукавів становить 1 м/с і більше, внаслідок чого крупні частинки не можуть вилітати і кружляють доти, поки не осядуть на фільтрувальну тканину, збільшуючи при цьому опір фільтра.

Очищене повітря відсмоктується при закритому продувальному клапані 5 вентилятором 6 через відвідний колектор 7. При регенерації клапан 5 відкривається, створюючи доступ продувному повітрю, що нагнітається вентилятором 6 із потоку очищеного повітря. Одночасно перекривається доступ очищеному повітрю. Під тиском продувального повітря рукави деформуються, шар пилу руйнується і падає у бункер. Після закінчення регенерації рукави відновлюють попередню форму завдяки тиску повітря, що знову в них потрапляє, а також дії пружинної підвіски.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тканинні пиловловлювачі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

  • Загальні властивості біосфери

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Вплив людини на природне середовище

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

  • Термічні цехи

  • Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

  • Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

  • Забруднення атмосфери енергетичними підприємствами та транспортними засобами

  • Основні джерела та речовини, що забруднюють стічні води на промислових підприємствах

  • Ковальсько-пресові та прокатні цехи

  • Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

  • Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

  • Енергетичне забруднення довкілля

  • Джерела вібрацій

  • Джерела іонізуючого випромінювання

  • Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ

  • Механічні принципи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку

  • Повітряні фільтри, їхні характеристики та сфера застосування

  • Масляні фільтри Е.В. Рекка

  • Волокнисті повітряні фільтри

  • Рулонні волокнисті фільтри

  • Електричні повітряні фільтри

  • Пиловловлювачі для очищення повітря від пилу на промислових підприємствах

  • Сухі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Тканинні пиловловлювачі
  • Жалюзійні пиловловлювачі

  • Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Вентиляторні пиловловлювачі

  • Найпростіші вентиляторні пиловловлювачі

  • Тумановловлювачі

  • Методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

  • Технологічний та конструктивний розрахунки системи імпульсної регенерації рукавних фільтрів

  • Аеродинамічний розрахунок пиловловлювачів

  • Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок

  • Розділ 4. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ ПАРО- I ГАЗОПОДІБНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

  • Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Розрахунок адсорбційної установки

  • Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду

  • Каталітичне очищення атмосферного повітря від викидів шкідливих газів

  • Зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів

  • Способи зниження токсичності вихлопних газів

  • Очищення газів від оксиду вуглецю

  • Очищення газів від сірководню

  • Очищення газів від діоксиду сірки

  • Очищення газів від оксидів азоту

  • Розсіювання промислових викидів в атмосфері

  • Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ

  • Фізичне очищення стічних вод

  • Фізико-механічне очищення стічних вод

  • Хімічне очищення стічних вод

  • Фізико-хімічне очищення стічних вод

  • Біологічне очищення стічних вод

  • Очищення стічних вод машинобудівних підприємств

  • Очищення стічних вод від формальдегіду і фенолу на деревообробних підприємствах

  • Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит

  • Очищення стічних вод целюлозно-паперових підприємств

  • Перспективні методи очищення атмосфери та виробничих стічних вод від шкідливих речовин

  • Розділ 6. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОВКІЛЛЯ

  • Утилізація виробничих відходів

  • Безвідходна та маловідходна технології

  • Знешкодження та перероблення радіоактивних відходів

  • Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин

  • Знешкодження та перероблення рідких радіоактивних речовин

  • Розділ 7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Загальні поняття про вібрацію та її параметри

  • Нормування шуму і вібрації

  • Джерела шуму та вібрації на промислових підприємствах

  • Компресорні станції

  • Деревообробне обладнання

  • Поздовжньо-фрезерні верстати

  • Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати

  • Основні засоби захисту довкілля від шумового забруднення

  • Зниження шуму методом звукопоглинання та звукоізоляції

  • Зниження шуму методом екранування

  • Зниження шуму за допомогою глушників

  • Зниження шуму при збільшенні відстані від його джерела

  • Захист довкілля від вібраційного забруднення

  • Захист довкілля від електромагнітних полів

  • Розділ 8. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

  • Контроль стану навколишнього середовища

  • Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу

  • Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення

  • Холодна газоповітряна суміш

  • Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення

  • Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки

  • Нормування шкідливих викидів у стічні води

  • Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

  • Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства

  • Екологічна експертиза промислових об'єктів

  • Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств

  • Оцінювання екологічних збитків

  • Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище

  • ЛІТЕРАТУРА