Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Промислова екологія


Поняття про природне середовище


Під терміном "навколишнє природне середовище" розуміють не тільки природне фізичне середовище, але й олюднену природу, компоненти якої є наслідком діяльності людини: населені пункти, природні зони, водосховища тощо.

Основним компонентом природного середовища є біосфера. За визначенням В.І. Вернадського, біосфера — це зовнішня оболонка Землі, сфера поширення життя. З досліджень останніх років відомо, що товщина біосфери становить 40—50 км. Біосфера — сукупність екосистем, що охоплює нижню частину атмосфери (до 25—30 км у висоту, до озонового шару), практично всю гідросферу (ріки, озера, моря, океани) і верхню частину земної кори — літосферу (до 3 км у глибину).

Живий світ Землі, її біосфера складаються з організмів таких основних видів, як продуценти, консументи, редуценти.

Продуценти, або автотрофи, — організми, що створюють органічну речовину завдяки утилізації сонячної енергії, води, вуглекислого газу та мінеральних солей. До цього типу належать рослини, яких на Землі налічується близько 350 000 видів. їхня маса, за підрахунками В.І. Вернадського, становить 2,4 х 1012 т.

Консументи, або гетеротрофи, — організми, що отримують енергію, харчуючись автотрофами чи іншими консументами. До них належать рослиноїдні тварини, хижаки і паразити, а також хижі рослини та гриби. Кількість видів цієї групи найбільша — 1,5 млн, а їхня маса — 2,3 х 1012 т.

Редуценти — мікроорганізми, що розкладають органічну речовину продуцентів і консументів до простих сполук — води, вуглекислого газу й мінеральних сполук. їх налічується 75 000 видів, а сумарна маса становить 1,8 х 10е т.

Вся ця величезна кількість живих істот перебуває у надзвичайно складних взаємовідносинах між собою та з неживими речовинами. Кількість можливих зв'язків між членами екологічної системи визначають за формулою [1]

де А — число зв'язків; N — число видів у системі.

Завдяки живим організмам у біосфері підтримуються взаємозв'язок і взаємообумовленість. Цей багатосторонній і різноманітний зв'язок визначає біосферу як гігантську екологічну систему, в якій людина є, з однієї сторони, біологічною часткою всієї системи, а з іншої — активним її перетворювачем.

Некерована, постійно зростаюча технічна та енергетична оснащеність людства негативно впливає на збалансованість процесів у біосфері. Тому зараз глобальним завданням є визначення та застосування допустимих меж впливу шкідливих факторів на біосферу з метою запобігання екологічній катастрофі.

Остаточна мета людини відносно біосфери — керування всіма важливими процесами, що відбуваються в екологічних системах, тобто перетворення біосфери в ноосферу — "сферу розуму".

Ноосфера — це вища стадія розвитку біосфери, що характеризується збереженням всіх природних закономірностей, притаманних біосфері, при високому рівні розвитку продуктивних сил, наукової організації впливу суспільства задовольняти матеріальні й культурні потреби людства.

Ноосфера — це не лише суспільство, що існує в певному середовищі, і не лише природне середовище, яке піддається значному впливу суспільства, а одне ціле, яке охоплює суспільство, що розвивається, і природне середовище, яке змінюється.

Атмосфера — це природна зовнішня газоподібна оболонка Землі. Вона забезпечує фізіологічні процеси дихання, регулює інтенсивність сонячної радіації, слугує джерелом атмосферної вологи, а також середовищем, в яке відводяться газоподібні продукти життєдіяльності людей та інших живих організмів. На відміну від інших компонентів біосфери, атмосфера утворює неподільну єдність у масштабі всієї Землі. Для атмосфери характерна стійка саморегуляція якісного складу. Якість атмосфери, як і всіх інших компонентів біосфери, характеризується узагальнюючим показником, що відображає такий її стан, при якому забезпечується постійний обмін речовин та енергії між живими і неживими компонентами природи, що й обумовлює постійне, безперервне відтворення життя на Землі.

На сучасному етапі розвитку людства значно збільшився негативний вплив на якісний стан атмосфери: забруднення шкідливими хімічними речовинами, шумом, вібрацією, електромагнітними та радіоактивними випромінюваннями; зменшення запасів кисню; руйнування озонового шару. Якісний стан атмосфери безпосередньо впливає на рослинний світ, особливо ліси, світовий океан та ґрунти, а також на стан здоров'я людей.

Гідросфера — це водна оболонка Землі, що включає океани, моря, континентальні водоймища та льодові покриття материків.

Серед усіх складових гідросфери особливе місце займає Світовий океан, частка якого становить 71 % всієї поверхні планети, 96,5 % всіх вод гідросфери. Завдяки величезному обсягу вод Світовий океан, поглинаючи сонячну енергію, розчинені речовини та гази, є основним регулятором обміну речовин і динамічної рівноваги у природі. Роль гідросфери підсилена ще й тим, що жоден живий організм не може існувати без води — необхідного компонента всіх біологічних процесів, середовища проживання багатьох потрібних людині біологічних організмів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
  • Загальні властивості біосфери

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Вплив людини на природне середовище

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

  • Термічні цехи

  • Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

  • Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

  • Забруднення атмосфери енергетичними підприємствами та транспортними засобами

  • Основні джерела та речовини, що забруднюють стічні води на промислових підприємствах

  • Ковальсько-пресові та прокатні цехи

  • Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

  • Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

  • Енергетичне забруднення довкілля

  • Джерела вібрацій

  • Джерела іонізуючого випромінювання

  • Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ

  • Механічні принципи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку

  • Повітряні фільтри, їхні характеристики та сфера застосування

  • Масляні фільтри Е.В. Рекка

  • Волокнисті повітряні фільтри

  • Рулонні волокнисті фільтри

  • Електричні повітряні фільтри

  • Пиловловлювачі для очищення повітря від пилу на промислових підприємствах

  • Сухі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Тканинні пиловловлювачі

  • Жалюзійні пиловловлювачі

  • Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Вентиляторні пиловловлювачі

  • Найпростіші вентиляторні пиловловлювачі

  • Тумановловлювачі

  • Методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

  • Технологічний та конструктивний розрахунки системи імпульсної регенерації рукавних фільтрів

  • Аеродинамічний розрахунок пиловловлювачів

  • Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок

  • Розділ 4. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ ПАРО- I ГАЗОПОДІБНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

  • Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Розрахунок адсорбційної установки

  • Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду

  • Каталітичне очищення атмосферного повітря від викидів шкідливих газів

  • Зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів

  • Способи зниження токсичності вихлопних газів

  • Очищення газів від оксиду вуглецю

  • Очищення газів від сірководню

  • Очищення газів від діоксиду сірки

  • Очищення газів від оксидів азоту

  • Розсіювання промислових викидів в атмосфері

  • Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ

  • Фізичне очищення стічних вод

  • Фізико-механічне очищення стічних вод

  • Хімічне очищення стічних вод

  • Фізико-хімічне очищення стічних вод

  • Біологічне очищення стічних вод

  • Очищення стічних вод машинобудівних підприємств

  • Очищення стічних вод від формальдегіду і фенолу на деревообробних підприємствах

  • Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит

  • Очищення стічних вод целюлозно-паперових підприємств

  • Перспективні методи очищення атмосфери та виробничих стічних вод від шкідливих речовин

  • Розділ 6. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОВКІЛЛЯ

  • Утилізація виробничих відходів

  • Безвідходна та маловідходна технології

  • Знешкодження та перероблення радіоактивних відходів

  • Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин

  • Знешкодження та перероблення рідких радіоактивних речовин

  • Розділ 7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Загальні поняття про вібрацію та її параметри

  • Нормування шуму і вібрації

  • Джерела шуму та вібрації на промислових підприємствах

  • Компресорні станції

  • Деревообробне обладнання

  • Поздовжньо-фрезерні верстати

  • Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати

  • Основні засоби захисту довкілля від шумового забруднення

  • Зниження шуму методом звукопоглинання та звукоізоляції

  • Зниження шуму методом екранування

  • Зниження шуму за допомогою глушників

  • Зниження шуму при збільшенні відстані від його джерела

  • Захист довкілля від вібраційного забруднення

  • Захист довкілля від електромагнітних полів

  • Розділ 8. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

  • Контроль стану навколишнього середовища

  • Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу

  • Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення

  • Холодна газоповітряна суміш

  • Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення

  • Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки

  • Нормування шкідливих викидів у стічні води

  • Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

  • Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства

  • Екологічна експертиза промислових об'єктів

  • Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств

  • Оцінювання екологічних збитків

  • Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище

  • ЛІТЕРАТУРА