Нормування шуму
У наш час на практиці застосовують два принципи нормування шуму:
• нормування шуму на основі граничних спектрів (гранично допустимих рівнів звукового тиску) в октавних смугах частот;
• нормування шуму, що базується на регламентуванні рівня звуку в дБА.
Суть першого принципу нормування шуму полягає в такому. Нормами передбачаються диференційовані вимоги до допустимих рівнів шуму в приміщеннях різного призначення залежно від кваліфікації, характеру та категорії напруженості праці. Шум вважається допустимим, якщо рівні звукового тиску у всіх октавних смугах частот у нормованому діапазоні 63—8000 Гц будуть нижчими, ніж значення, які визначаються граничним спектром.
Суть другого принципу нормування шуму полягає в інтегральному оцінюванні всього шуму, визначенні його середньої величини.
Слід зауважити, що нормування шуму як за граничними спектрами, так і за рівнями звуку в дБА застосовується лише для оцінювання постійного шуму на робочих місцях.
Для оцінювання непостійного шуму використовують еквівалентний рівень, що прирівнюється до рівня постійного звуку, широкосмугового, неімпульсного шуму, який впливає на людину аналогічно непостійному шуму.
Нормованою характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску в октавних смугах із середньогеометричними частотами (табл. 7.3).
Для приблизного оцінювання постійного широкосмугового шуму на робочих місцях допускається приймати рівень звуку в дБА, що вимірюється за часовою характеристикою шумоміра "Повільно".
Нормованою характеристикою непостійного шуму на робочих місцях є інтегральний критерій — еквівалентний рівень звуку в дБА.
Важливим при нормуванні шуму є врахування категорії важкості та напруженості праці. Для окремих виробництв, в тому числі й деревообробної галузі, де виконуються роботи різних категорій важкості, переважно важких робіт, існуючими нормами дозволяється зниження на певну величину допустимих рівнів звуку (табл. 7.4).
Нормування вібрації
Для забезпечення вібробезпеки на робочих місцях у виробничих приміщеннях важливу роль відіграє гігієнічне нормування вібрації. Гігієнічне нормування та оцінювання вібрації, що діє на людину у виробничих умовах, згідно з ГОСТ 12.1.012-90, проводять за одним з методів:
• частотним (спектральним) аналізом нормованого параметра;
• інтегральною оцінкою за частотою нормованого параметра;
• дозою вібрації.
Гігієнічною характеристикою вібрації є нормовані параметри, вибрані залежно від застосовуваного методу її гігієнічної оцінки.
Таблиця 7.3. Допустимі межі рівнів звукового тиску
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормування шуму і вібрації“ на сторінці 1. Приємного читання.
