Широке застосування безвідходних і маловідходних технологій— важливий напрямок захисту довкілля від негативної дії промислових відходів. Використання очисних пристроїв і споруд не дозволяє повністю локалізувати токсичні викиди, а використання більш досконалих систем очищення завжди супроводжується експоненціальним зростанням витрат на процеси очищення навіть тоді, коли це технічно можливо.
Відповідно до рішення ЕЕК ООН і Декларації про маловідходну і безвідходну технології, а також про використання відходів прийнято формулювання: "Безвідходна технологія є практичним використанням знань, методів і засобів для того, щоб у межах потреб людини забезпечити найбільш раціональне використання природних ресурсів та енергії й захистити навколишнє середовище".
Маловідходна технологія є проміжним етапом при створенні безвідходного виробництва. При маловідходному виробництві шкідлива дія на довкілля не перевищує допустимі рівні, але через технічні, економічні та організаційні причини частина сировини і матеріалів перетворюється у відходи та спрямовується на тривале зберігання.
Основою безвідходних виробництв є комплексне перероблення сировини з використанням усіх його компонентів, оскільки відходи виробництва — це невикористана частина сировини. Великого значення при цьому набуває розроблення ресурсозберігаючих технологій.
Доцільність використання відходів доведене практичною роботою багатьох підприємств різних галузей промисловості.
До основних завдань маловідходної та безвідходної технологій належать:
• комплексне перероблення сировини й матеріалів з використанням усіх їх компонентів на базі створення нових безвідходних процесів;
• створення та випуск нових видів продукції з використанням вимог повторного використання відходів;
• перероблення відходів виробництва та споживання з отриманням товарної продукції або будь-яке ефективне їх використання без порушення екологічної рівноваги;
• використання замкнених систем промислового водопостачання;
• створення безвідходних територіально-виробничих комплексів та економічних регіонів.
У машинобудівній промисловості розроблення маловідходних технологічних процесів насамперед пов'язане з необхідністю збільшення коефіцієнта використання металу (КВМ), у деревообробці — збільшення коефіцієнта використання деревини (КВД) тощо.
У ливарному виробництві використовуються швидкотвердіючі формувальні суміші. Цей процес, при якому відбувається хімічне твердіння форм і стрижнів, прогресивний не тільки з технологічного, але і з санітарно-гігієнічного огляду завдяки значному скороченню пиловиділення. Коефіцієнт використання металу при такому литві збільшився до 95—98 %.
Нову технологію виготовлення разових ливарних форм запропонувала англійська фірма "Бут", яка взагалі відмовилася від використання формувальних сумішей з органічними зв'язуючими речовинами. Зволожений водою пісок формується, а потім швидко заморожується рідким азотом. Отримані в таких формах виливки із чавуну та кольорових сплавів мають належну структуру та гладку поверхню.
При термічному обробленні металів значний інтерес викликають нові виробничі методи, що ґрунтуються на проведенні процесів у замкнених об'ємах з мінімальною витратою вихідних матеріалів і без виділення продуктів хімічної реакції у навколишнє середовище. Найпоширенішим є циркуляційний метод насичення металів і сплавів з використанням спеціальних установок (рис. 6.3), в яких робочий простір герметичний потік створюється реверсивним вентилятором.
Рис. 6.3. Схема циркуляційних установок: а — камерна муфельна;
б — шахтна муфельна; в — камерна безмуфельна; г — шахтна безмуфельна
На відміну від прямотічного газового методу, при якому в атмосферу викидаються шкідливі речовини, циркуляційний метод зменшує шкідливість технологічного процесу хіміко-термічної обробки металів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Безвідходна та маловідходна технології“ на сторінці 1. Приємного читання.
