Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит

Промислова екологія

Очищення стічних вод заводів з виробництва деревоволокнистих плит може здійснюватись трьома способами: механічним, хімічним та біологічним [8]. Очищення стічних вод у більшості випадків здійснюється разом з побутовими стічними водами за двома схемами:

• сумісне механічне та біологічне очищення виробничих і побутових стічних вод;

• окреме механічне очищення виробничих і побутових стічних вод, а потім їхнє спільне біологічне очищення.

Очищення стічних вод за другою схемою дає можливість вилучити частину деревних волокон і повернути їх у виробництво.

На багатьох підприємствах з виробництва ДВП для покращання якості плит на поверхню килима наносять шар тонкомеленої та оздоблювальної маси. Ця маса затримує різні види компонентів, що забруднюють воду при формуванні деревоволокнистого килима.

Для ефективнішого затримування забруднювальних речовий у стічну воду додають коагулюючі добавки (коагулянти), завдяки яким вода досягає оптимального значення рН. Покращуючи затримувальну здатність деревоволокнистого килима, тонкомелена маса створює сприятливі умови для відливання килима з одночасним очищенням стічних вод та утилізацією компонентів, які містяться у воді.

Технологічна схема формування килима із замкненим водопостачанням зображена на рис. 5.25 [8]. Надлишок оборотної води, що надходить з басейну оборотних вод через переливний трубопровід, а також стоки від гарячого преса (на рис. 5.25 не зображено) надходять у нагромаджувальну ємність, звідки насосом подаються у змішувач 4. У цей змішувач також дозувальними насосами 3 з видаткових ємностей 2 подаються кислотний і лужний коагулянти.

Внаслідок хімічних реакцій, молекулярної та іонної взаємодії між реагентами на виході із змішувача 4 і частково у вихідному трубопроводі 16 утворюються пластинчасті осади-комплекси, які містять деревні волокна та частинки розчинених хімічних реагентів, які використовуються для проклеювання деревоволокнистої маси. Хімічно оброблена й скоагульована вода надходить у наливний пристрій 5, а далі рівномірним потоком наливається на поверхню деревоволокнистого килима між першим і другим відтискними пресами 13. Для ефективнішого процесу фільтрування води під несучою сіткою 17 встановлений відсмоктувальний ящик 6. Пройшовши через деревоволокнистий килим, очищена вода повертається в технологічний цикл (на розведення деревоволокнистої маси, миття тріски та інші потреби).

Дослідами встановлено, що чим менша вологість деревоволокнистого килима, тим вищий ефект очищення води. Отримані результати підтверджують, що очищення стічної води оптимально відбувається за вологості деревоволокнистого килима 82—84 %. Ступінь очищення води при цьому становить: для зважених речовин — 61 %, мінеральних речовин — 56 % і фенолу — 32 %. Профільтрована через деревоволокнистий килим стічна вода за показниками забруднювальних компонентів знаходиться на рівні, близькому до стічної води, очищеної на флотаційній установці.

Технологічна схема формування деревоволокнистого килима із замкненим водопостачанням

Рис. 5.25. Технологічна схема формування деревоволокнистого килима із замкненим водопостачанням [8]: 1 — ємності приготування коагулянтів; 2 — видаткові ємності; 3 — дозувальні насоси; 4 — змішувач; 5 — наливний пристрій; 6 — відсмоктувальний ящик; 7 — трубопровід очищеної води; 8 — нагромаджувальна ємність; 9 — переливний трубопровід; 10 — насосна установка; 11 — наливний пристрій тонкомеленої маси; 12 — форпрес; 13 — відтискні преси; 14 — басейн оборотних вод; 15 — деревоволокнистий килим; 16 — трубопровід; 17 — несуча сітка

Встановлено, що забруднювальні компоненти стічних вод характеризуються значною складністю гранулометричної та хімічної структури. До їх складу входять деревні та подрібнені мінеральні частинки в широкому діапазоні продуктів гідротермічного розкладу деревини, екстрактивних речовин, нафтопродуктів, органічних барвників, синтетичних і природних смол, що знаходяться у розчиненому стані. Тому виникла необхідність створення малотоксичних систем на основі замкнених локальних водостоків, які враховували б характер забруднювальних речовин. Використання таких систем стабілізує основні параметри забруднювальних компонентів, дозволяє застосування вузькоспеціалізованого обладнання для проміжного очищення вод з подальшим використанням їх у технологічному процесі.

Для ефективного очищення стічних вод з високим ступенем забруднення багатокомпонентними інгредієнтами обов'язковою умовою є введення в очисні води хімічних реагентів.

У системі замкненого водопостачання очищенню з використанням хімічних реагентів підлягають підсіткові води від відливної машини, а також води, відтиснені з деревоволокнистих килимів у процесі гарячого пресування.

Дрібнодисперсні та колоїдні частинки у стічних водах від підприємств з виробництва ДВП мають негативний заряд, що зумовлює необхідність використання для очищення вод коагулянтів катіонового типу. Основним методом очищення стічних вод з використанням хімічних реагентів є метод напірної флотації. На принципах цього методу базується флотаційна установка на Оржівському ДОКу (рис. 5.26).

Схема лінії флотаційного очищення стічних вод на Оржівському ДОКу

Рис. 5.26. Схема лінії флотаційного очищення стічних вод на Оржівському ДОКу: 1 — баки приготування робочих розчинів хімічних реагентів; 2 — видаткові баки; З — насоси; 4 — насоси-дозатори; 6 — флотаційна ванна; 6 — ємність вихідної води; 7 — сатуратор; 8 — система подавання гідроалюмінату натрію; 9 — система подавання алюмінату

Така установка складається з: волокновловлювача, станції очищення води від гідромиття технологічної тріски, флотаційної лінії для очищення води від зважених речовин, органічних і неорганічних сполук, паровідокремлювальної камери для регулювання температури у замкненій системі технологічних вод. В установці використані коагулянти — гідроалюмінат натрію та алюмохлорид. Рецептура приготування розчинів коагулянтів: 910 кг води, 90 кг коагулянту (10 % розчини).

Лінія флотаційного очищення стічної води (рис. 5.26) містить: основну магістраль для подачі стоків і технологічного очищення; вузол приготування та подачі реагентів для коагуляції та флокуляції забруднень; повітряну магістраль для подачі повітря в основну магістраль й одержання водно-повітряної суміші.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

  • Загальні властивості біосфери

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Вплив людини на природне середовище

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

  • Термічні цехи

  • Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

  • Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

  • Забруднення атмосфери енергетичними підприємствами та транспортними засобами

  • Основні джерела та речовини, що забруднюють стічні води на промислових підприємствах

  • Ковальсько-пресові та прокатні цехи

  • Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

  • Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

  • Енергетичне забруднення довкілля

  • Джерела вібрацій

  • Джерела іонізуючого випромінювання

  • Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ

  • Механічні принципи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку

  • Повітряні фільтри, їхні характеристики та сфера застосування

  • Масляні фільтри Е.В. Рекка

  • Волокнисті повітряні фільтри

  • Рулонні волокнисті фільтри

  • Електричні повітряні фільтри

  • Пиловловлювачі для очищення повітря від пилу на промислових підприємствах

  • Сухі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Тканинні пиловловлювачі

  • Жалюзійні пиловловлювачі

  • Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Вентиляторні пиловловлювачі

  • Найпростіші вентиляторні пиловловлювачі

  • Тумановловлювачі

  • Методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

  • Технологічний та конструктивний розрахунки системи імпульсної регенерації рукавних фільтрів

  • Аеродинамічний розрахунок пиловловлювачів

  • Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок

  • Розділ 4. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ ПАРО- I ГАЗОПОДІБНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

  • Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Розрахунок адсорбційної установки

  • Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду

  • Каталітичне очищення атмосферного повітря від викидів шкідливих газів

  • Зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів

  • Способи зниження токсичності вихлопних газів

  • Очищення газів від оксиду вуглецю

  • Очищення газів від сірководню

  • Очищення газів від діоксиду сірки

  • Очищення газів від оксидів азоту

  • Розсіювання промислових викидів в атмосфері

  • Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ

  • Фізичне очищення стічних вод

  • Фізико-механічне очищення стічних вод

  • Хімічне очищення стічних вод

  • Фізико-хімічне очищення стічних вод

  • Біологічне очищення стічних вод

  • Очищення стічних вод машинобудівних підприємств

  • Очищення стічних вод від формальдегіду і фенолу на деревообробних підприємствах

  • Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит
  • Очищення стічних вод целюлозно-паперових підприємств

  • Перспективні методи очищення атмосфери та виробничих стічних вод від шкідливих речовин

  • Розділ 6. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОВКІЛЛЯ

  • Утилізація виробничих відходів

  • Безвідходна та маловідходна технології

  • Знешкодження та перероблення радіоактивних відходів

  • Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин

  • Знешкодження та перероблення рідких радіоактивних речовин

  • Розділ 7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Загальні поняття про вібрацію та її параметри

  • Нормування шуму і вібрації

  • Джерела шуму та вібрації на промислових підприємствах

  • Компресорні станції

  • Деревообробне обладнання

  • Поздовжньо-фрезерні верстати

  • Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати

  • Основні засоби захисту довкілля від шумового забруднення

  • Зниження шуму методом звукопоглинання та звукоізоляції

  • Зниження шуму методом екранування

  • Зниження шуму за допомогою глушників

  • Зниження шуму при збільшенні відстані від його джерела

  • Захист довкілля від вібраційного забруднення

  • Захист довкілля від електромагнітних полів

  • Розділ 8. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

  • Контроль стану навколишнього середовища

  • Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу

  • Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення

  • Холодна газоповітряна суміш

  • Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення

  • Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки

  • Нормування шкідливих викидів у стічні води

  • Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

  • Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства

  • Екологічна експертиза промислових об'єктів

  • Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств

  • Оцінювання екологічних збитків

  • Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище

  • ЛІТЕРАТУРА