Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ

Промислова екологія


Основні принципи та способи вилучення пилу з атмосферного повітря


На промислових підприємствах практично неможливо уникнути пилоутворення (див. розділ 2). А тому доцільно конкретизувати таке поняття, як "промисловий пил". Відомо, що пил — це зважені частинки твердих речовин, що утворюються внаслідок механічного подрібнення твердих матеріалів у порошкоподібний стан, у процесі механічного оброблення, обпікання, висушування, завантажування, змішування, дозування, просіювання та транспортування сипких матеріалів, а також при спалюванні твердого палива. Пил — полідисперсна система з розміром частинок від 5 до 200 мкм і більше.

Пил, зрівноважений у повітрі, з деяким наближенням можна віднести до промислових аерозолів, до яких належать також пил-дим і пил-туман. Розмір частинок у димі становить від 5 до 0,1 мкм.

У туманах зважені частинки передусім є краплинками рідини, в яких можуть міститися розчинені речовини або суспендовані тверді частинки. Тумани утворюються внаслідок конденсації пари або під час розпилювання рідини в газовому (повітряному) середовищі. Розмір краплин у першому випадку може бути близьким до розміру частинок у димі, у другому — до розміру частинок у пилу. Утворення пилу-туману супроводжує процеси автоматичного фарбування виробів та ін.

Характеристикою дисперсного складу пилу є медіанний розмір частинок тобто розмір, за якого маса частинок, крупніших за (ім> дорівнює масі частинок, дрібніших за <ім.

Крім розміру (фракційності) частинок, важливо знати також інші характеристики пилу: походження (матеріал) пилинок, їхню поверхню, електрозаряд, вологість і хімічні властивості. Залежно від цього вибирають методи та засоби захисту атмосфери від забруднення пилом.

При пиловловлюванні необхідно також знати фізико-хімічні характеристики пилу: дисперсний (фракційний) склад, густину, адгезійні властивості, змочуваність, електричний заряд частинок, питомий опір шарів частинок та ін. Для правильного вибору пиловловлювачів потрібні насамперед відомості про дисперсний склад пилу туману.

Дисперсний склад пилу переважно подають у вигляді залежності масових фракцій частинок від їхнього розміру. Розподіл частинок-домішок за розмірами на практиці часто узгоджується з логарифмічно-нормальним законом Гаусса (ЛНР).

За дисперсністю пил класифікують на 5 груп:

І — найбільш крупнодисперсний, сі50 > 40—140 мкм;

ІІ — крупнодисперсний, гі50 = 40—140 мкм;

III — середньодисперсний, (250 = 10—40 мкм;

IV — дрібнодисперсний, <і50 = 1—10 мкм;

V — найбільш дрібнодисперсний, <250 < 10 мкм,

де а*60 — медіанний розмір частинок, коли частки частинок розміром більше і менше за <і50 між собою рівні.

Розрізняють дійсну, уявну та насипну густини частинок пилу. Уявна густина пилу — це відношення її маси до об'єму. Для суцільних (непористих) частинок значення уявної густини чисельно збігається з дійсною густиною. Насипна густина пилу, який пролежав певний час, приблизно у 1,2—1,5 раза перевищує насипну густину.

Здатність частинок пилу до злипання визначається їхніми адгезивними властивостями, що важливо при забрудненні окремих елементів пиловловлювачів. Наприклад, пил IV та V груп дисперсності завжди злипається. Здатність пилу до злипання значно зростає при його зволоженні. Змочуваність частинок впливає на роботу мокрих пиловловлювачів, а електрична зарядженість частинок — на їхню поведінку в електричних пиловловлювачах і газоходах.

Відомо два основні способи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку: сухий і мокрий. Для реалізації цих способів застосовують різні пилоочисні установки.

Аналіз способів пиловловлювання підтверджує, що процес вилучення твердих (рідких) частинок пилу з повітряного потоку переважно складається з двох етапів. На першому етапі пилинки усувають з повітряного потоку й переносять до стінок пиловловлювача (сепаратора) у так званий збиральний простір або на збиральні та осаджувальні поверхні. На цьому етапі вилучення пилу застосовуються різні принципи та рушійні сили, а саме гравітаційні, інерційні, перехоплювальні, дифузійні, електростатичні. Для вилучення пилу з повітряного потоку використовують принципи коагуляції, термофореза, дифузофореза, п'єзофореза, змочування пилу, а також ультразвукові або магнітні способи [3].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

  • Загальні властивості біосфери

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Вплив людини на природне середовище

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

  • Термічні цехи

  • Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

  • Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

  • Забруднення атмосфери енергетичними підприємствами та транспортними засобами

  • Основні джерела та речовини, що забруднюють стічні води на промислових підприємствах

  • Ковальсько-пресові та прокатні цехи

  • Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

  • Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

  • Енергетичне забруднення довкілля

  • Джерела вібрацій

  • Джерела іонізуючого випромінювання

  • Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ
  • Механічні принципи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку

  • Повітряні фільтри, їхні характеристики та сфера застосування

  • Масляні фільтри Е.В. Рекка

  • Волокнисті повітряні фільтри

  • Рулонні волокнисті фільтри

  • Електричні повітряні фільтри

  • Пиловловлювачі для очищення повітря від пилу на промислових підприємствах

  • Сухі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Тканинні пиловловлювачі

  • Жалюзійні пиловловлювачі

  • Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Вентиляторні пиловловлювачі

  • Найпростіші вентиляторні пиловловлювачі

  • Тумановловлювачі

  • Методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

  • Технологічний та конструктивний розрахунки системи імпульсної регенерації рукавних фільтрів

  • Аеродинамічний розрахунок пиловловлювачів

  • Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок

  • Розділ 4. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ ПАРО- I ГАЗОПОДІБНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

  • Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Розрахунок адсорбційної установки

  • Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду

  • Каталітичне очищення атмосферного повітря від викидів шкідливих газів

  • Зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів

  • Способи зниження токсичності вихлопних газів

  • Очищення газів від оксиду вуглецю

  • Очищення газів від сірководню

  • Очищення газів від діоксиду сірки

  • Очищення газів від оксидів азоту

  • Розсіювання промислових викидів в атмосфері

  • Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ

  • Фізичне очищення стічних вод

  • Фізико-механічне очищення стічних вод

  • Хімічне очищення стічних вод

  • Фізико-хімічне очищення стічних вод

  • Біологічне очищення стічних вод

  • Очищення стічних вод машинобудівних підприємств

  • Очищення стічних вод від формальдегіду і фенолу на деревообробних підприємствах

  • Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит

  • Очищення стічних вод целюлозно-паперових підприємств

  • Перспективні методи очищення атмосфери та виробничих стічних вод від шкідливих речовин

  • Розділ 6. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОВКІЛЛЯ

  • Утилізація виробничих відходів

  • Безвідходна та маловідходна технології

  • Знешкодження та перероблення радіоактивних відходів

  • Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин

  • Знешкодження та перероблення рідких радіоактивних речовин

  • Розділ 7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Загальні поняття про вібрацію та її параметри

  • Нормування шуму і вібрації

  • Джерела шуму та вібрації на промислових підприємствах

  • Компресорні станції

  • Деревообробне обладнання

  • Поздовжньо-фрезерні верстати

  • Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати

  • Основні засоби захисту довкілля від шумового забруднення

  • Зниження шуму методом звукопоглинання та звукоізоляції

  • Зниження шуму методом екранування

  • Зниження шуму за допомогою глушників

  • Зниження шуму при збільшенні відстані від його джерела

  • Захист довкілля від вібраційного забруднення

  • Захист довкілля від електромагнітних полів

  • Розділ 8. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

  • Контроль стану навколишнього середовища

  • Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу

  • Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення

  • Холодна газоповітряна суміш

  • Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення

  • Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки

  • Нормування шкідливих викидів у стічні води

  • Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

  • Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства

  • Екологічна експертиза промислових об'єктів

  • Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств

  • Оцінювання екологічних збитків

  • Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище

  • ЛІТЕРАТУРА