Екосистеми та їх місце в організації біосфери

Промислова екологія


Рівні організації органічного світу


Повітря і вода, рослинність і ґрунти, звірі й птахи та інші живі організми утворюють взаємопов'язану світову біосферу, яка підтримує все живе і, незважаючи на потужну життєздатність, складається з тендітних і надто вразливих систем, рівновага в яких дуже легко порушується. Природні системи досить різноманітні, вони складаються з величезної кількості різноорганізованих, взаємозумовлених і взаємозамінних компонентів, об'єднаних безліччю прямих і зворотних зв'язків. Незважаючи на те, що системи досить різноманітні, вони мають спільні риси:

• система — це цілісний комплекс взаємопов'язаних елементів, але більше, ніж просто сума елементів;

• система утворює особливу єдність з середовищем;

• будь-яка досліджувана система є елементом системи вищого рівня;

• в свою чергу, елементи будь-якої досліджуваної системи зазвичай виступають як системи нижчого рівня.

Світ сформований у вигляді ланцюга, що складається з ланок зростаючої складності: від елементарних частинок, з яких складається атом, переходить до молекул, клітин і поширюється до складних індивідуумів (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Рівні організації органічного світу

Основна групаРівень
Біологічні мікросистемиМолекулярний (молекулярно-генетичний)
Субклітинний
Клітинний
Біологічні мезосистемиТканинний
Органний
Організмовий
Біологічні макросистемиПопуляційно-видовий
Біоценотичний
Біосферний (глобальний)

Частинки одного рівня організації утворюють наступний вищий рівень. Молекули, об'єднуючись, формують клітини, клітини утворюють тканини й органи, які в свою чергу становлять багатоклітинний організм, організми утворюють надорганізмові системи: види, популяції, біоценози, біогеоценози. Живе на нашій планеті виступає як окремі організми, особини. Кожен організм складається, з одного боку, з одиниць підпорядкованих йому рівнів організації (органів, клітин, молекул), з іншого — сам є одиницею, що входить до складу надорганізмових біологічних макросистем (популяцій, видів, біоценозів, екосистем, біосфери).

На всіх рівнях життя спостерігається певна впорядкованість, обмін речовин, енергії, інформації тощо. Завдяки обміну речовин та енергії встановлюється єдність живого світу з середовищем.


Екосистеми як основні складові елементи біосфери


Екосистема (біогеоценоз) — основна одиниця біосфери — є об'єктом вивчення екології. Цей термін запровадив англійський біолог А. Тенслі у 1935 році. Екосистема — це просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, та неживих компонентів середовища їх існування, які залучаються в процесі обміну речовин та енергії. У кожній екосистемі відбувається кругообіг речовин та обмінні енергетичні процеси.

Кожна екосистема складається з біоценозу та біотопу.

Біотоп — це ділянка поверхні землі з подібними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо).

Біоценоз — це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Відповідно кожен біоценоз складається з фітоценозу (угрупування рослин), зооценозу (угрупування тварин) та мікробіоценозу (угрупування мікроорганізмів) (рис. 1.3).

Схема будови біоценозу (за В.М. Сукачовим)

Рис. 1.3. Схема будови біоценозу (за В.М. Сукачовим)

Екосистема може бути різних розмірів і складності. Наприклад, можна описувати екосистему лісу в цілому і екосистему окремого пенька. Взаємодія організмів в екосистемі надзвичайно складна. Взаємодія біоценозів з біотопами відбувається через речовинно-енергетичний обмін. Для кожної екосистеми характерний власний біологічний кругообіг речовин, який здійснюється внаслідок існування в екосистемах трофічних ланцюгів (ланцюгів живлення).

Наприклад, у водоймах фітопланктон поїдається зоопланктоном, який, у свою чергу, дрібною рибою, що є здобиччю великих риб-хижаків, які споживаються людиною. Мова йде про певні угрупування рослин, тварин і мікроорганізмів, які взаємодіють між собою і з навколишнім середовищем. Дуже великі наземні екосистеми називають б'ю мами, наприклад, ліси помірного поясу, пустелі, хвойні ліси, савани тощо. Кожний біом включає ряд менших за розмірами взаємопов'язаних екосистем. Одна з них може бути великою — площею декілька мільйонів квадратних кілометрів, інша — невеликою галявиною. Важливо те, що кожну екосистему можна визначити як більш-менш однотипне угрупування рослин і тварин, які взаємодіють між собою і з довкіллям.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екосистеми та їх місце в організації біосфери“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

  • Загальні властивості біосфери

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери
  • Вплив людини на природне середовище

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

  • Термічні цехи

  • Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

  • Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

  • Забруднення атмосфери енергетичними підприємствами та транспортними засобами

  • Основні джерела та речовини, що забруднюють стічні води на промислових підприємствах

  • Ковальсько-пресові та прокатні цехи

  • Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

  • Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

  • Енергетичне забруднення довкілля

  • Джерела вібрацій

  • Джерела іонізуючого випромінювання

  • Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ

  • Механічні принципи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку

  • Повітряні фільтри, їхні характеристики та сфера застосування

  • Масляні фільтри Е.В. Рекка

  • Волокнисті повітряні фільтри

  • Рулонні волокнисті фільтри

  • Електричні повітряні фільтри

  • Пиловловлювачі для очищення повітря від пилу на промислових підприємствах

  • Сухі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Тканинні пиловловлювачі

  • Жалюзійні пиловловлювачі

  • Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Вентиляторні пиловловлювачі

  • Найпростіші вентиляторні пиловловлювачі

  • Тумановловлювачі

  • Методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

  • Технологічний та конструктивний розрахунки системи імпульсної регенерації рукавних фільтрів

  • Аеродинамічний розрахунок пиловловлювачів

  • Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок

  • Розділ 4. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ ПАРО- I ГАЗОПОДІБНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

  • Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Розрахунок адсорбційної установки

  • Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду

  • Каталітичне очищення атмосферного повітря від викидів шкідливих газів

  • Зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів

  • Способи зниження токсичності вихлопних газів

  • Очищення газів від оксиду вуглецю

  • Очищення газів від сірководню

  • Очищення газів від діоксиду сірки

  • Очищення газів від оксидів азоту

  • Розсіювання промислових викидів в атмосфері

  • Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ

  • Фізичне очищення стічних вод

  • Фізико-механічне очищення стічних вод

  • Хімічне очищення стічних вод

  • Фізико-хімічне очищення стічних вод

  • Біологічне очищення стічних вод

  • Очищення стічних вод машинобудівних підприємств

  • Очищення стічних вод від формальдегіду і фенолу на деревообробних підприємствах

  • Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит

  • Очищення стічних вод целюлозно-паперових підприємств

  • Перспективні методи очищення атмосфери та виробничих стічних вод від шкідливих речовин

  • Розділ 6. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОВКІЛЛЯ

  • Утилізація виробничих відходів

  • Безвідходна та маловідходна технології

  • Знешкодження та перероблення радіоактивних відходів

  • Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин

  • Знешкодження та перероблення рідких радіоактивних речовин

  • Розділ 7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Загальні поняття про вібрацію та її параметри

  • Нормування шуму і вібрації

  • Джерела шуму та вібрації на промислових підприємствах

  • Компресорні станції

  • Деревообробне обладнання

  • Поздовжньо-фрезерні верстати

  • Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати

  • Основні засоби захисту довкілля від шумового забруднення

  • Зниження шуму методом звукопоглинання та звукоізоляції

  • Зниження шуму методом екранування

  • Зниження шуму за допомогою глушників

  • Зниження шуму при збільшенні відстані від його джерела

  • Захист довкілля від вібраційного забруднення

  • Захист довкілля від електромагнітних полів

  • Розділ 8. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

  • Контроль стану навколишнього середовища

  • Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу

  • Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення

  • Холодна газоповітряна суміш

  • Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення

  • Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки

  • Нормування шкідливих викидів у стічні води

  • Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

  • Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства

  • Екологічна експертиза промислових об'єктів

  • Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств

  • Оцінювання екологічних збитків

  • Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище

  • ЛІТЕРАТУРА