Очищення газів від діоксиду сірки

Промислова екологія

Діоксид сірки, або сірчаний ангідрид, утворюється під час згоряння сірки, сірководню, а також під час нагрівання різних сульфітів у потоці повітря або кисню. За звичайних умов 802 є безбарвним газом з різким запахом горючої сірки. Він майже в 2,3 раза важчий за повітря, горить і не підтримує горіння.

Діоксид сірки в атмосфері здатний окислюватися до триоксиду, який у вологому повітрі може перетворюватися у сірчану кислоту. Цій реакції сприяє сонячне світло, різні каталізатори, а також озон. Навіть за дуже малих концентрацій діоксиду сірки в атмосфері може знаходитись невелика кількість парів або аерозолей сірчаної кислоти, що посилюють забруднення.

Діоксид сірки шкідливо діє на здоров'я людей. Це було точно встановлено під час обстеження робітників та їхніх сімей, які проживали в зоні забруднення біля металургійних підприємств м. Дніпродзержинська. Загальна кількість скарг і частота захворювань мешканців цієї зони виявились вдвічі вищими, ніж у мешканців відносно чистого району. У мешканців цього району встановлено знижений вміст гемоглобіну та наявність діоксиду сірки в крові. Особливо небезпечний вплив 802 на тварин.

Виявлено також зв'язок між інтенсивністю корозії металевих конструкцій та концентрацією в атмосфері діоксиду сірки. У країнах СНД встановлені такі гранично допустимі концентрації діоксиду сірки: у робочій зоні — 10 мг/м3; максимальна разова — 0,03 мг/м3; середньодобова — 0,005 мг/м3.

Викиди окремих галузей промисловості в02 в атмосферу різні: теплові електростанції — 50,3 %, автотранспорт — 20, кольорова металургія — 18,4, чорна металургія — 7,4, нафтопереробна промисловість — 2,3, хімічна промисловість — 1,2, будівельна індустрія — 0,4 %.

Для усунення в02 у викидних газах запроваджено ряд методів, серед яких найчастіше застосовують аміачний (варіанти: аміачно-сірчанокислий та аміачно-автоклавний), вапняковий, магнезитовий, марганцевий та адсорбційний.

Аміачні методи очищення газів від 802 зводяться до реакції з водним розчином сульфіту амонію:

Відповідно до подальшої методики розпаду бісульфіту розглядають дві модифікації методу: аміачно-сірчанокислий та аміачно-автоклавний.

Аміачно-сірчанокислий варіант полягає в тому, що сульфіт амонію обробляють сірчаною кислотою

Половину виділеного 802 спрямовують на виробництво сірчаної кислоти, що безпосередньо використовується у процесі, а друга половина може застосовуватись як товарний продукт: Э02 або Н2804. Технологічна схема очищення газів від 802 за аміачно-сірчанокислотним варіантом наведена на рис. 4.20.

Очисна установка працює таким чином. Газ, що містить в середньому 0,2 % в02, очищують у розпилювальному абсорбері і, що зрошується розчином сульфіту амонію. Абсорбер складається з трьох секцій: верхньої — розпилюваної, середньої — абсорбційної і нижньої — сепараційної. Очищений газ проходить через бризковловлювачі 2 та електрофільтри 3, після чого викидається в атмосферу. До збірника 9 надходить сульфітно-бісульфітний розчин, конденсат із електрофільтрів 3 і свіжий розчин аміачної води з ємності 11, Стабілізований за концентрацією розчин повертається на зрошування. Періодично, коли концентрація сульфітно-бісульфітних сполук у поглинальному розчині становить

Схема установки для сірчанокислотного очищення газу

Рис. 4.20. Схема установки для сірчанокислотного очищення газу: 1 — абсорбер; 2 — бризковловлювачі; 3 — електрофільтр; 4 — колона розкладання; б, 7 — насоси; 6, 8—10 — відповідно збірники сульфіту амонію, насиченого розчину, поглинального розчину та аміачної води; 11 — ємність для приготування аміачної води 500—600 г/л, через збірник 8 насосом 7 розчин подають у колону зрошування 4. Сюди також надходить 94 % сірчана кислота. Реакція розкладання бісульфіту амонію відбувається за температури 70° С. З верхньої колони відводять концентрований S02, знизу — розчин сульфату амонію. В ємності 6 розчин нейтралізують до слабко лужної або нейтральної реакції аміачною водою, а потім насосом 5 подають на склад готової продукції.

При аміачно-автоклавному методі абсорбцію діоксиду сірки також проводять розчином сульфіт-бісульфіту амонію. Але в цьому випадку розчин розкладається в автоклаві за температури 150—160°С і тиску 0,5—0,6 МПа з отриманням елементної сірки і сульфіту амонію. При цьому відбувається реакція

У процесі термічного розкладання отримують сульфат амонію та сірку, які є товарними продуктами. Технологічна схема наведена на рис. 4.21.

Очищення газу від діоксиду сірки здійснюють у скрубері насадкового типу 1 в протитечії з циркуляційним розчином сульфіт-бісульфіту амонію. Очищений газ через трубу викидається в атмосферу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Очищення газів від діоксиду сірки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

  • Загальні властивості біосфери

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Вплив людини на природне середовище

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

  • Термічні цехи

  • Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

  • Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

  • Забруднення атмосфери енергетичними підприємствами та транспортними засобами

  • Основні джерела та речовини, що забруднюють стічні води на промислових підприємствах

  • Ковальсько-пресові та прокатні цехи

  • Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

  • Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

  • Енергетичне забруднення довкілля

  • Джерела вібрацій

  • Джерела іонізуючого випромінювання

  • Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ

  • Механічні принципи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку

  • Повітряні фільтри, їхні характеристики та сфера застосування

  • Масляні фільтри Е.В. Рекка

  • Волокнисті повітряні фільтри

  • Рулонні волокнисті фільтри

  • Електричні повітряні фільтри

  • Пиловловлювачі для очищення повітря від пилу на промислових підприємствах

  • Сухі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Тканинні пиловловлювачі

  • Жалюзійні пиловловлювачі

  • Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Вентиляторні пиловловлювачі

  • Найпростіші вентиляторні пиловловлювачі

  • Тумановловлювачі

  • Методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

  • Технологічний та конструктивний розрахунки системи імпульсної регенерації рукавних фільтрів

  • Аеродинамічний розрахунок пиловловлювачів

  • Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок

  • Розділ 4. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ ПАРО- I ГАЗОПОДІБНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

  • Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Розрахунок адсорбційної установки

  • Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду

  • Каталітичне очищення атмосферного повітря від викидів шкідливих газів

  • Зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів

  • Способи зниження токсичності вихлопних газів

  • Очищення газів від оксиду вуглецю

  • Очищення газів від сірководню

  • Очищення газів від діоксиду сірки
  • Очищення газів від оксидів азоту

  • Розсіювання промислових викидів в атмосфері

  • Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ

  • Фізичне очищення стічних вод

  • Фізико-механічне очищення стічних вод

  • Хімічне очищення стічних вод

  • Фізико-хімічне очищення стічних вод

  • Біологічне очищення стічних вод

  • Очищення стічних вод машинобудівних підприємств

  • Очищення стічних вод від формальдегіду і фенолу на деревообробних підприємствах

  • Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит

  • Очищення стічних вод целюлозно-паперових підприємств

  • Перспективні методи очищення атмосфери та виробничих стічних вод від шкідливих речовин

  • Розділ 6. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОВКІЛЛЯ

  • Утилізація виробничих відходів

  • Безвідходна та маловідходна технології

  • Знешкодження та перероблення радіоактивних відходів

  • Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин

  • Знешкодження та перероблення рідких радіоактивних речовин

  • Розділ 7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Загальні поняття про вібрацію та її параметри

  • Нормування шуму і вібрації

  • Джерела шуму та вібрації на промислових підприємствах

  • Компресорні станції

  • Деревообробне обладнання

  • Поздовжньо-фрезерні верстати

  • Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати

  • Основні засоби захисту довкілля від шумового забруднення

  • Зниження шуму методом звукопоглинання та звукоізоляції

  • Зниження шуму методом екранування

  • Зниження шуму за допомогою глушників

  • Зниження шуму при збільшенні відстані від його джерела

  • Захист довкілля від вібраційного забруднення

  • Захист довкілля від електромагнітних полів

  • Розділ 8. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

  • Контроль стану навколишнього середовища

  • Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу

  • Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення

  • Холодна газоповітряна суміш

  • Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення

  • Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки

  • Нормування шкідливих викидів у стічні води

  • Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

  • Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства

  • Екологічна експертиза промислових об'єктів

  • Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств

  • Оцінювання екологічних збитків

  • Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище

  • ЛІТЕРАТУРА