Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин

Промислова екологія

Газоподібними радіоактивними відходами зазвичай вважають відходи, розподілені в атмосфері у вигляді аерозолів, диму, туману, пилу й газів. Процеси перероблення газоподібних відходів можна поділити на три групи: перероблення (знешкодження) рідких аерозолів — туманів, очищення від пилу та очищення повітря від радіоактивних газів.

Рідкі аерозолі утворюються у деяких вузлах технологічного процесу перероблення тепловидільних елементів ядерних реакторів (ТВЕЛ). Для тонкого очищення від туманів використовують самоочисні тонковолокнисті фільтри безперервної дії типу "Фартос" продуктивністю до 500 м3/год. Кінцеве контрольне очищення здійснюють на так званих абсолютних фільтрах із спеціальної тканини.

Пил у значній кількості утворюється на стадії різання ТВБЛів, прожарювання солей. Проводять двостороннє вловлювання: на стадії грубого очищення використовують турбулентні промивні фільтри, а для очищення від дрібнодисперсного пилу — металеві або металокерамічні фільтри.

При переробленні високоактивних пилогазових відходів необхідно підвищувати концентрацію в них радіонуклідів і скеровувати на захоронення та зберігання. Цей спосіб оброблення придатний і для радіонуклідів з великим періодом піврозпаду.

Для звільнення вентиляційних викидів від радіоактивних інертних газів (РІГ) (ізотопи криптону, ксенону, а також аргону — 41) застосовують абсорбційні установки або газгольдери (рис. 6.7). Принцип роботи газгольдера базується на тому, що короткодіючі (короткоживучі) радіонукліди (період піврозпаду Т1/2 ^ 41Аг — 1,82; 77Кг — 1,14; 88Кг — 2,77) за час перебування в ньому знижують радіоактивність внаслідок радіоактивного розпаду. Розрахунок газгольдера полягає у визначенні часу перебування в ньому за формулою [1]

деАк,Ап — кінцева та початкова активність речовини; т — час витримування газу в газгольдері, год; 7т1/2 — період піврозпаду радіонукліда.

У розрахунках задається відношення Ап/А , а час витримування знаходять за формулою

За об'ємною витратою ЯрІЯ радіоактивного інертного газу, що надходить у газгольдер, визначають: об'єм газгольдера Vг довжи-

Схема адсорбційної установки для вловлювання радіоактивних інертних газів

Рис. 6.7. Схема адсорбційної установки для вловлювання радіоактивних інертних газів: І — сепаратор; 2, 2' — теплообмінники; 3 — вентилі; 4 — цеолітові колони; 5 — адсорбер; 6* — електрокалорифер; 7 — передфільтр; 8 — аерозольний фільтр; 9 — вентилятор; 10 — збирач

ну та площу поперечного перерізу (визначають із конструктивних міркувань), прийнявши швидкість руху РІГ у газгольдері 0,3 м/с.

Адсорбційну установку застосовують для високоефективного (понад 0,99) очищення викидів від РІГ. Установка працює таким чином. Очищений газ подають для охолодження в теплообмінник 2, а потім у сепаратор вологи і та аерозольний фільтр 8. Після фільтра гази подаються у цеолітові колони 4 для глибокого висушування до такого рівня вологості, який відповідає вмісту насиченої водяної пари при температурі адсорбції. Оскільки процес висушування здійснюється з виділенням тепла, то після колони газ спочатку подається в теплообмінник 2, а потім у вугільний адсорбер 5. Рух газу в установці забезпечується вентилятором 9, а регулювання витрати в цеолітових колонах досягається за допомогою вентилів 3. Висушувальні цеолітові колони працюють періодично: в одній здійснюється висушування газів, в іншій — регенерація гарячим повітрям, яке нагрівається в електрокалорифері з передфільтром 7. Розрахунок адсорбційних колон ґрунтується на досягненні необхідного зниження активності РІГ з колони. Методика розрахунку колон наведена в роботі [35].


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

  • Загальні властивості біосфери

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Вплив людини на природне середовище

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

  • Термічні цехи

  • Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

  • Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

  • Забруднення атмосфери енергетичними підприємствами та транспортними засобами

  • Основні джерела та речовини, що забруднюють стічні води на промислових підприємствах

  • Ковальсько-пресові та прокатні цехи

  • Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

  • Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

  • Енергетичне забруднення довкілля

  • Джерела вібрацій

  • Джерела іонізуючого випромінювання

  • Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ

  • Механічні принципи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку

  • Повітряні фільтри, їхні характеристики та сфера застосування

  • Масляні фільтри Е.В. Рекка

  • Волокнисті повітряні фільтри

  • Рулонні волокнисті фільтри

  • Електричні повітряні фільтри

  • Пиловловлювачі для очищення повітря від пилу на промислових підприємствах

  • Сухі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Тканинні пиловловлювачі

  • Жалюзійні пиловловлювачі

  • Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Вентиляторні пиловловлювачі

  • Найпростіші вентиляторні пиловловлювачі

  • Тумановловлювачі

  • Методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

  • Технологічний та конструктивний розрахунки системи імпульсної регенерації рукавних фільтрів

  • Аеродинамічний розрахунок пиловловлювачів

  • Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок

  • Розділ 4. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ ПАРО- I ГАЗОПОДІБНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

  • Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Розрахунок адсорбційної установки

  • Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду

  • Каталітичне очищення атмосферного повітря від викидів шкідливих газів

  • Зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів

  • Способи зниження токсичності вихлопних газів

  • Очищення газів від оксиду вуглецю

  • Очищення газів від сірководню

  • Очищення газів від діоксиду сірки

  • Очищення газів від оксидів азоту

  • Розсіювання промислових викидів в атмосфері

  • Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ

  • Фізичне очищення стічних вод

  • Фізико-механічне очищення стічних вод

  • Хімічне очищення стічних вод

  • Фізико-хімічне очищення стічних вод

  • Біологічне очищення стічних вод

  • Очищення стічних вод машинобудівних підприємств

  • Очищення стічних вод від формальдегіду і фенолу на деревообробних підприємствах

  • Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит

  • Очищення стічних вод целюлозно-паперових підприємств

  • Перспективні методи очищення атмосфери та виробничих стічних вод від шкідливих речовин

  • Розділ 6. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОВКІЛЛЯ

  • Утилізація виробничих відходів

  • Безвідходна та маловідходна технології

  • Знешкодження та перероблення радіоактивних відходів

  • Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин
  • Знешкодження та перероблення рідких радіоактивних речовин

  • Розділ 7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Загальні поняття про вібрацію та її параметри

  • Нормування шуму і вібрації

  • Джерела шуму та вібрації на промислових підприємствах

  • Компресорні станції

  • Деревообробне обладнання

  • Поздовжньо-фрезерні верстати

  • Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати

  • Основні засоби захисту довкілля від шумового забруднення

  • Зниження шуму методом звукопоглинання та звукоізоляції

  • Зниження шуму методом екранування

  • Зниження шуму за допомогою глушників

  • Зниження шуму при збільшенні відстані від його джерела

  • Захист довкілля від вібраційного забруднення

  • Захист довкілля від електромагнітних полів

  • Розділ 8. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

  • Контроль стану навколишнього середовища

  • Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу

  • Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення

  • Холодна газоповітряна суміш

  • Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення

  • Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки

  • Нормування шкідливих викидів у стічні води

  • Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

  • Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства

  • Екологічна експертиза промислових об'єктів

  • Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств

  • Оцінювання екологічних збитків

  • Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище

  • ЛІТЕРАТУРА