Джерела вібрацій

Промислова екологія

На машинобудівних і деревообробних підприємствах широко застосовують обладнання ударної дії (молоти, преси, лісопильні рами), потужні енергетичні установки (насоси, компресори, двигуни), залізничний транспорт, які є потужними джерелами вібрації. У всіх випадках вібрація поширюється ґрунтом і досягає фундаментів житлових та громадських будівель, часто призводить до звукових коливань. Передача вібрації через фундаменти та ґрунт може спричинити нерівномірне осідання, руйнування інженерних споруд і житлових будівель. Протяжність зони дії вібрації в навколишньому середовищі визначається величиною її затухання в ґрунті, яка зазвичай становить 1 дБ/м. Стосовно обладнання ковальсько-пресових цехів зона дії вібрації значно більша, а для молотів з полегшеними фундаментами вона може становити 150—200 м.

Розрахунок амплітуд вертикальних (горизонтальних) коливань ґрунту при вертикальній (горизонтальній) вібрації фундаменту машин з динамічними навантаженнями здійснюють за формулою

де А — амплітуда вертикальних (горизонтальних) коливань ґрунту в точках, розташованих на відстані г від осі фундаменту, є джерелом хвиль у ґрунті; А0 — амплітуда власних або вимушених вертикальних (горизонтальних) коливань фундаментів, що визначається згідно зі СНиП 2.02.05-87; г =г/г0;г0= №/к —приведений радіус підошви фундаменту (основи). Частоту хвиль, що поширюється в ґрунті, приймають рівною частоті коливань фундаменту машини.

Джерела електромагнітних випромінювань

Унаслідок широкого застосування джерел електромагнітної енергії в різних галузях промисловості різко зріс загальний електромагнітний фон Землі. Основним джерелом електромагнітних полів (ЕМП) антропогенного походження у великих містах з високорозвиненою промисловістю та потужними радіотехнічними об'єктами є: радіотехнічні об'єкти (РТО), телевізійні та радіолокаційні станції (РЛС), термічні цехи та дільниці машинобудівних підприємств, сушильні, личкувальні та фанерні цехи деревообробних підприємств та ін. Дія на довкілля ЕМП промислової частоти найчастіше пов'язана з високовольтними лініями (ВЛ) електропередач. Джерелами постійних магнітних полів є промислові підприємства. Зони з підвищеними рівнями ЕМП, джерелами яких можуть бути РТО і РЛС, сягають 100—150 м.

У кожному джерелі ЕМП розрізняють ближню (індукцію) і дальню (випромінювання) зони впливу. Ближня зона реалізується на відстані г £ А./6, де ЕМП ще не сформувалося (X — довжина електромагнітної хвилі); як наслідок, одна із складових цього поля набагато менша від іншої. У таких джерел ЕМП при впливі на довкілля слабко виражена магнітна складова напруги. Тому в 5—8 діапазонах частот ЕМП оцінюється електричною складовою напруги поля Е, В/м. У дальній зоні впливу на відстанях г> А./6 ЕМП сформувалося, і тут виражені обидві його складові — електрична і магнітна, тому в 9—11 діапазонах частот ЕМП оцінюється поверхневою щільністю потоку енергії (ПГЕ), вираженою у ватах на квадратний метр — Вт/м2 (1 Вт/м2 == = 0,1 Вт/см2 = 100 мк Вт/см2).

При одночасному впливі декількох джерел сумарне значення параметрів ЕМП визначається за формулою [1]

де Е1, Е2, Еп — напруги електричного поля, утворені кожним передавачем у контрольованій точці цього діапазону, В/м.

Сумарна поверхнева щільність потоку енергії ПГЕу від я джерел на прилеглій території для 9—11 діапазонів частот дорівнює

Гранично допустимі рівні (ГДР) напруги ЕМП встановлені "Санітарними нормами та правилами захисту населення від впливу електричного поля, що утворюється повітряними лініями електропередачі змінного струму промислової частоти" № 2971-34. ГДР становить така напруга електричного поля, кВ/м [1]:

• всередині житлових будинків — 0,5;

• на території зони житлової забудови — 1;

• у населеному пункті, поза зоною житлової забудови (міські землі в межах їх перспективного розвитку на 10 років, приміські та зелені зони, курорти, землі селищ міського типу та сільських населених пунктів; на ділянках перетину ВЛ з автомобільними дорогами І—IV категорії — 10;

• у населеній місцевості (де часто перебувають люди, доступній для транспорту, а також сільськогосподарські угіддя) — 15;

• у важкодоступній місцевості (недоступні для транспорту та сільськогосподарських машин) і на спеціально загороджених ділянках, де заборонений доступ населення — 20.

Дія БМП на довкілля пов'язана з накопиченням заряду на предметах, що не мають зв'язку з землею. В цьому випадку можливий перехід електричного потенціалу накопичених зарядів на заземлені предмети (елементи систем опалення, водопроводу та каналізації). Цей розряд може спричинити переляк у людини, мимовільні рухи і, як наслідок, травми.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела вібрацій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

  • Загальні властивості біосфери

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Вплив людини на природне середовище

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

  • Термічні цехи

  • Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

  • Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

  • Забруднення атмосфери енергетичними підприємствами та транспортними засобами

  • Основні джерела та речовини, що забруднюють стічні води на промислових підприємствах

  • Ковальсько-пресові та прокатні цехи

  • Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

  • Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

  • Енергетичне забруднення довкілля

  • Джерела вібрацій
  • Джерела іонізуючого випромінювання

  • Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ

  • Механічні принципи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку

  • Повітряні фільтри, їхні характеристики та сфера застосування

  • Масляні фільтри Е.В. Рекка

  • Волокнисті повітряні фільтри

  • Рулонні волокнисті фільтри

  • Електричні повітряні фільтри

  • Пиловловлювачі для очищення повітря від пилу на промислових підприємствах

  • Сухі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Тканинні пиловловлювачі

  • Жалюзійні пиловловлювачі

  • Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Вентиляторні пиловловлювачі

  • Найпростіші вентиляторні пиловловлювачі

  • Тумановловлювачі

  • Методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

  • Технологічний та конструктивний розрахунки системи імпульсної регенерації рукавних фільтрів

  • Аеродинамічний розрахунок пиловловлювачів

  • Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок

  • Розділ 4. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ ПАРО- I ГАЗОПОДІБНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

  • Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Розрахунок адсорбційної установки

  • Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду

  • Каталітичне очищення атмосферного повітря від викидів шкідливих газів

  • Зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів

  • Способи зниження токсичності вихлопних газів

  • Очищення газів від оксиду вуглецю

  • Очищення газів від сірководню

  • Очищення газів від діоксиду сірки

  • Очищення газів від оксидів азоту

  • Розсіювання промислових викидів в атмосфері

  • Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ

  • Фізичне очищення стічних вод

  • Фізико-механічне очищення стічних вод

  • Хімічне очищення стічних вод

  • Фізико-хімічне очищення стічних вод

  • Біологічне очищення стічних вод

  • Очищення стічних вод машинобудівних підприємств

  • Очищення стічних вод від формальдегіду і фенолу на деревообробних підприємствах

  • Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит

  • Очищення стічних вод целюлозно-паперових підприємств

  • Перспективні методи очищення атмосфери та виробничих стічних вод від шкідливих речовин

  • Розділ 6. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОВКІЛЛЯ

  • Утилізація виробничих відходів

  • Безвідходна та маловідходна технології

  • Знешкодження та перероблення радіоактивних відходів

  • Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин

  • Знешкодження та перероблення рідких радіоактивних речовин

  • Розділ 7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Загальні поняття про вібрацію та її параметри

  • Нормування шуму і вібрації

  • Джерела шуму та вібрації на промислових підприємствах

  • Компресорні станції

  • Деревообробне обладнання

  • Поздовжньо-фрезерні верстати

  • Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати

  • Основні засоби захисту довкілля від шумового забруднення

  • Зниження шуму методом звукопоглинання та звукоізоляції

  • Зниження шуму методом екранування

  • Зниження шуму за допомогою глушників

  • Зниження шуму при збільшенні відстані від його джерела

  • Захист довкілля від вібраційного забруднення

  • Захист довкілля від електромагнітних полів

  • Розділ 8. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

  • Контроль стану навколишнього середовища

  • Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу

  • Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення

  • Холодна газоповітряна суміш

  • Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення

  • Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки

  • Нормування шкідливих викидів у стічні води

  • Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

  • Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства

  • Екологічна експертиза промислових об'єктів

  • Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств

  • Оцінювання екологічних збитків

  • Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище

  • ЛІТЕРАТУРА