Важливою ланкою у забезпеченні якості навколишнього середовища є система контролю його стану, що включає: спостереження стану навколишнього середовища та прогноз змін; виявлення та оцінювання джерел забруднення; попередження появи підвищеного рівня забруднень.
Контроль якості повітря населених пунктів проводиться відповідно до ГОСТ 17.2.3.01-86, що передбачає стаціонарний, маршрутний та пересувний пости спостереження за забрудненням атмосфери.
Стаціонарний пост спостережень призначений для забезпечення безперервної реєстрації забруднювальних речовин (в02, СО, гТО2, пилу тощо) і регулярних проб повітря для подальших аналізів.
Маршрутний пост призначений для регулярного відбору проб повітря в декількох точках місцевості за тимчасовим графіком.
Розміщення стаціонарних і маршрутних постів повинне сприяти виявленню максимальних концентрацій забруднювальних речовин. Зазвичай пости розташовують концентричними колами у точках перетину з радіальними лініями, що показують сторони світу. У центрі кола повинне знаходитися джерело забруднення. Основне коло має мати радіус Я, що дорівнює 20 висотам джерела, радіус найменшого круга — 0,6 Я, найбільшого — 1,5/2.
Мінімальна кількість постів залежить від чисельності населення міста [4]:
Пересувний пост призначений для відбору проб під газовим факелом. Проби повинні відбиратись за напрямком вітру в точках перетину осі факела та концентричних кіл з радіусами, що дорівнюють: від 0,2 до 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 15 і 20 км. На кожному колі з обох сторін від осі факела на відстанях, що дорівнюють 1/25 радіусу кола, встановлюють ще по два поста.
При визначенні приземних концентрацій відбір проб здійснюють на висоті від 0,5 до 3,5 м від рівня землі.
Спостереження за повною програмою проводять щодобово о 1, 7,13 і 19-й годині за місцевим часом, за неповною програмою — о 0, 7, 13 і 19-й годині. За несприятливих метеорологічних умов спостереження здійснюють через кожні 3 години. Тривалість відбору проб під час визначення разових концентрацій — 20 хв; добові концентрації визначають з даних, отриманих безперервно протягом 24 годин.
Правила контролю якості води водоймищ і водостоків встановлені ГОСТ 17.1.3.07-82, а правила контролю якості морських вод — ГОСТ 17.1.3.08-82.
Контроль якості навколишнього середовища є основним завданням Мінприроди України. Контроль за забрудненням атмосферного повітря необхідно здійснювати у великих містах та інших населених пунктах, де працюють великі промислові підприємства, існує інтенсивний рух автотранспорту тощо.
У великих містах України контроль за станом навколишнього природного середовища здійснюють автоматизовані системи якості атмосферного повітря і водоймищ. Наявність безперервної інформації про стан навколишнього середовища у цих містах дозволяє оперативно вживати необхідних заходів для усунення надмірних забруднень, зменшуючи викиди шкідливих промислових підприємств і потоки автотранспорту.
Контроль викидів промислових підприємств та енергетичних установок
Контроль гранично допустимих викидів (ГДВ) промислових підприємств здійснюють за ГОСТ 17.2.3.02-78.
Систему контролю розробляє промислове підприємство. Контролю підлягають викиди із: димових труб; витяжних систем плавильних і розливних агрегатів; сушильних установок; нагрівальних та електротермічних печей ковальсько-пресових і термічних цехів; аспіраційних систем змішувальних дільниць; шихтових дворів; дільниць очищення та обрубування відливок; дільниць приготування формувальних і стрижневих сумішей; цехів механічної обробки матеріалів; зварювальних постів та обладнання для різання металів і сплавів; дільниць для нанесення хімічних, електрохімічних і лакофарбових покриттів; від газоходів і повітроводів, що відводять забруднений газ; випробовувальних станцій [4].
Контроль ГДВ в основному здійснюють прямими методами вимірювання концентрації шкідливих речовин та об'ємів газоповітряної суміші у місцях їх безпосереднього викиду або після газоочисних установок. Викиди речовин визначають протягом 20 хв, а також у середньому за добу, місяць і рік. Якщо тривалість викиду речовини менше 20 хв, то контроль здійснюють за повним викидом шкідливої речовини за цей же час.
Обстеження проводять в період роботи обладнання в робочому режимі, а при його нестаціонарній роботі — в період максимального викиду речовин.
При визначенні витрати газу, що проходить через трубопровід, необхідно знайти точки, в яких проводитимуть вимірювання напору газу. Схема розташування таких точок у круглому та прямокутному газоходах зображена на рис. 8.3.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Контроль стану навколишнього середовища“ на сторінці 1. Приємного читання.
