Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати

Промислова екологія

У цих верстатах шум, що перевищує норму, спостерігається в основному під час робочого режиму, а при холостому режимі рівні звуку й звукові тиски відповідають нормі. Під час оброблення деревини на шипорізних і вертикально-фрезерних верстатах переважає шум різання. Додатковими джерелами шуму тут є вібрація та удари заготовки по столу верстата. Характер шуму шипорізних і вертикально-фрезерних верстатів є широкосмуговими, з тональними складовими.

Рубальні машини

Ці машини належать до найбільш шумного деревообробного обладнання. Рівень звукової потужності у холостому режимі роботи малоножових і багатоножових дискових машин становить 102—119 дБА, у робочому режимі — 123— 131 дБА [8]. На рис. 7.9 наведена спектрограма шуму рубальної машини КМW-280. У холостому режимі (крива 2) у спектрі переважають низько - і середньочастотні складові. Шум має аеродинамічний і механічний характер. Аеродинамічний шум виникає із процесів руху повітря, аналогічно процесам, що протікають у вентиляторі та від повітряних потоків у стружкопроводі.

Спектр шуму рубальної машини КМW-280

Рис. 7.9. Спектр шуму рубальної машини КМW-280:1 — робочий режим (під час закидання деревної тріски в кожух); 2 — холостий режим

Звукова потужність аеродинамічного шуму пропорційна шостій степені від швидкості обертання

де V— кругова швидкість різального диска, м/с; В — діаметр диска, м.

Механічний шум у холостому режимі роботи рубальної машини утворюється від шуму в підшипниках кочення, шуму в елементах привода різального диска і механізму подачі, вібрації елементів конструкції, що виникає внаслідок незрівноваженості різального інструмента. Звукова потужність механічного шуму пропорційна степені 7/3 від частоти обертання різального диска, тобто зростає повільніше, ніж аеродинамічна звукова потужність

де а — постійна величина; п — частота обертання, хв"1.

За великих швидкостей обертання диска аеродинамічний шум заглушує механічний. При V > 20 м/с механічний шум практично не відчувається. Не відчувається також шум механізму подавання й шум головного привода. У робочому режимі рубальної машини основний шум утворюється в зоні різання від вібрації перерізання волокон та удару різців по деревині.

Другим за інтенсивністю джерелом шуму рубальної машинне вібрації стінок кожуха від ударів деревної тріски. Цей шум дещо нижчий, ніж шум у вузлі ніж — деревина. Всі інші елементи машини генерують шум, що перекривається шумом рубання деревини і шумом від удару тріски.

Рівні звукової потужності дискової рубальної машини можна визначити за емпіричними формулами:

де 1^, — відповідно рівні звукової потужності у холостому та робочому режимах верстата; V — кругова швидкість різального диска, м/с; В — діаметр диска, м; і? — звукоізоляція кожуха машини від повітряного шуму (за наявності отворів у кожусі Я = 0); Ь — відволікаючий рівень шуму, що дорівнює шуму в малоножових машинах 20 дБА, для багатоножових — 12 дБА; Ьіа — поправка (якщо кожух має великий отвір, то ЬЬ = 0, для кожухів герметичної конструкції АЬ = 11 дБА).

Лісопильні рами

Шум під час роботи лісопильних рам — результат сумування шуму, що створюється роботою їхніх окремих вузлів і механізмів. Він включає структурну та аеродинамічну складові. Структурний шум виникає в результаті коливань й ударів між окремими вузлами та механізмами.

Розрізняють шум холостого і робочого режимів. Рівень шуму холостого режиму в двоповерхових рам на місці верстатника сягає 96—97 дБА, в одноповерхових — 88—89 дБА. Шум лісопильної рами в основному залежить від її технічного стану. Шум робочого режиму приблизно на 3 дБА більший, ніж холостого. Основним джерелом шуму холостого режиму є удари, які супроводжують перекладки верхніх і нижніх ковзунів у напрямних шинах. Шум приводу подачі й шум гідронасоса підіймання воріт незначний. Аналогічного характеру і шум механізму зміни нахилу рамних пилок. Шум електродвигуна основного привода складається із: електромагнітного, механічного та аеродинамічного шумів. Сума цих шумів нижча від шуму холостого режиму й перекривається ним. Роль рамних пилок у процесі утворення шуму холостого режиму незначна, їхня вібрація не спричиняє значних складових у спектрі шуму як холостого, так і робочого режимів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

  • Загальні властивості біосфери

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Вплив людини на природне середовище

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

  • Термічні цехи

  • Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

  • Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

  • Забруднення атмосфери енергетичними підприємствами та транспортними засобами

  • Основні джерела та речовини, що забруднюють стічні води на промислових підприємствах

  • Ковальсько-пресові та прокатні цехи

  • Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

  • Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

  • Енергетичне забруднення довкілля

  • Джерела вібрацій

  • Джерела іонізуючого випромінювання

  • Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ

  • Механічні принципи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку

  • Повітряні фільтри, їхні характеристики та сфера застосування

  • Масляні фільтри Е.В. Рекка

  • Волокнисті повітряні фільтри

  • Рулонні волокнисті фільтри

  • Електричні повітряні фільтри

  • Пиловловлювачі для очищення повітря від пилу на промислових підприємствах

  • Сухі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Тканинні пиловловлювачі

  • Жалюзійні пиловловлювачі

  • Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Вентиляторні пиловловлювачі

  • Найпростіші вентиляторні пиловловлювачі

  • Тумановловлювачі

  • Методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

  • Технологічний та конструктивний розрахунки системи імпульсної регенерації рукавних фільтрів

  • Аеродинамічний розрахунок пиловловлювачів

  • Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок

  • Розділ 4. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ ПАРО- I ГАЗОПОДІБНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

  • Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Розрахунок адсорбційної установки

  • Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду

  • Каталітичне очищення атмосферного повітря від викидів шкідливих газів

  • Зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів

  • Способи зниження токсичності вихлопних газів

  • Очищення газів від оксиду вуглецю

  • Очищення газів від сірководню

  • Очищення газів від діоксиду сірки

  • Очищення газів від оксидів азоту

  • Розсіювання промислових викидів в атмосфері

  • Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ

  • Фізичне очищення стічних вод

  • Фізико-механічне очищення стічних вод

  • Хімічне очищення стічних вод

  • Фізико-хімічне очищення стічних вод

  • Біологічне очищення стічних вод

  • Очищення стічних вод машинобудівних підприємств

  • Очищення стічних вод від формальдегіду і фенолу на деревообробних підприємствах

  • Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит

  • Очищення стічних вод целюлозно-паперових підприємств

  • Перспективні методи очищення атмосфери та виробничих стічних вод від шкідливих речовин

  • Розділ 6. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОВКІЛЛЯ

  • Утилізація виробничих відходів

  • Безвідходна та маловідходна технології

  • Знешкодження та перероблення радіоактивних відходів

  • Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин

  • Знешкодження та перероблення рідких радіоактивних речовин

  • Розділ 7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Загальні поняття про вібрацію та її параметри

  • Нормування шуму і вібрації

  • Джерела шуму та вібрації на промислових підприємствах

  • Компресорні станції

  • Деревообробне обладнання

  • Поздовжньо-фрезерні верстати

  • Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати
  • Основні засоби захисту довкілля від шумового забруднення

  • Зниження шуму методом звукопоглинання та звукоізоляції

  • Зниження шуму методом екранування

  • Зниження шуму за допомогою глушників

  • Зниження шуму при збільшенні відстані від його джерела

  • Захист довкілля від вібраційного забруднення

  • Захист довкілля від електромагнітних полів

  • Розділ 8. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

  • Контроль стану навколишнього середовища

  • Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу

  • Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення

  • Холодна газоповітряна суміш

  • Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення

  • Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки

  • Нормування шкідливих викидів у стічні води

  • Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

  • Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства

  • Екологічна експертиза промислових об'єктів

  • Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств

  • Оцінювання екологічних збитків

  • Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище

  • ЛІТЕРАТУРА