Захист довкілля від електромагнітних полів

Промислова екологія

Для захисту від електричних полів промислової частоти необхідно збільшувати висоту підвішування фазових проводів ВЛ, зменшувати відстань між ними. При правильному виборі геометричних параметрів можна в 1,6—1,8 разів знизити напругу поля поблизу ВЛ. Напругу ЕМП можна зменшити віддаленням житлової забудови від ВЛ, застосуванням екранувальних пристроїв та інших засобів зниження напруги електричного поля.

Машини і механізми з пневматичним керуванням, що знаходяться в санітари о-захисних зонах ВЛ, повинні бути заземлені. Як заземлювач використовують металевий ланцюг, з'єднаний із рамою або кузовом, який торкається землі.

Напруга електричного поля в будівлях, що перебувають у санітарно-захисних зонах ВЛ з напругою 330—500 кВ і мають неметалеву покрівлю, може бути знижена встановленням заземленої металевої сітки на даху цих будівель (заземлювати сітку потрібно в двох місцях). Металеві покрівлі повинні бути заземлені не менше, ніж у двох місцях, опір заземлення не нормується. На відкритих територіях, розташованих у цих зонах, напругу електричного поля можна знизити встановленням перегородок, що екранують (залізобетонних парканів, тросових екранувальних пристроїв) або посадкою дерев і чагарнику висотою мінімум 2 м.

Під час будівельно-монтажних робіт у санітарно-захисних зонах ВЛ необхідно заземлити металеві об'єкти значної довжини (трубопроводи, кабелі, проводи ліній зв'язку) не менше ніж у двох точках. Опір заземлення не нормується. У період сільськогосподарських та інших робіт поблизу ВЛ з працівниками необхідно проводити інструктаж з охорони праці і забезпечити виконання заходів захисту від впливу ЕМП, що регламентується "Санітарними нормами і правилами". На території санітарно-захисних зон ВЛ з напругою 750 кВ і вище особам віком до 18 років забороняється проведення сільськогосподарських та інших робіт.

Для обмеження рівнів ЕМП, що впливають на навколишнє середовище, а також захисту працівників від дії електромагнітних променів на робочих місцях у цехах застосовують екранування, використовують поглиначі потужності (спеціальні личкування стель і стін робочих приміщень на основі матеріалів із великим вмістом вуглецю). Особливо важливим для зниження випромінюваної потужності ЕМП є правильний вибір типу обладнання, що генерує електромагнітне випромінювання.

Вимірювання електричної і магнітної складової напруги ЕМП здійснюють приладами типу ВЕМП. Можна також використовувати приставку УКП із приймачем Р-309 або прилад ^М-І (Німеччина). Для вимірювання щільності потоку енергії застосовують прилади ПЗ-9, ПЗ-15, ПЗ-16, ПЗ-17 і радар-тестери ГК 4-14 і ГК4-ЗА.

Оцінювання напруги постійних магнітних полів здійснюють мікровіброметром, за допомогою якого вимірюють величину магнітного потоку Ф. Знаючи площу поперечного перетину 8 котушки приладу, визначають магнітну індукцію В (В = Ф/в), значення якої для повітряного середовища чисельно дорівнює напрузі поля Е.

Вимірювання рівнів ЕМП повинні проводитися:

• при введенні в експлуатацію нових або реконструйованих об'єктів (джерела ЕМП) (вимірювання проводять власники цих об'єктів з представниками органів і установ санітарно-епідеміологічної служби);

• при введенні в експлуатацію громадських будівель і споруд, розташованих на території, прилеглій до джерел ЕМП (вимірювання виконують представники органів та установ санітар-но-епідеміологічної служби з представниками власника зазначеного об'єкта);

• у порядку поточного санітарного нагляду (вимірювання виконують представники органів та установ санітарно-епідеміологічної служби з представниками власника джерела ЕМП).

Найпростішим і ефективним методом захисту від електромагнітних полів є екранування. Генератори струмів високої частоти слід монтувати в окремих вогнестійких приміщеннях, машинні генератори — у звуконепроникних кабінах. Для установок потужністю до 30 кВт відводять площі не менше 40 м2, більшої потужності — не менше 70 м2. Відстань між установками повинна бути не менше 2 м. Приміщення екранують, застосовуючи для екранів сталь, алюміній, мідь, латунь та інші матеріали.

Знаючи характеристики металу, можна визначити необхідну товщину екрана за формулою

де со - кутова частота змінного струму, рад/с (со = 2я/); и - магнітна проникність металу захисного екрана, Г/м; у - електрична провідність металу екрана (Ом х м)-'; ЕЕК - ефективність екранування на місці перебування людини (на робочому місці), визначається за формулою

де Ні, Н,гк — максимальні значення напруги магнітної складової поля на віддалі 1 м від джерела відповідно без екрана та з екраном.

Напругу Н. визначають за формулою

де п — число витків; г — радіус котушки, м; / — відстань від джерела (котушки) до робочого місця, м; рт — коефіцієнт, що визначається із співвідношення //г, при 1/г- 10 рт =1.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захист довкілля від електромагнітних полів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

  • Загальні властивості біосфери

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Вплив людини на природне середовище

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

  • Термічні цехи

  • Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

  • Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

  • Забруднення атмосфери енергетичними підприємствами та транспортними засобами

  • Основні джерела та речовини, що забруднюють стічні води на промислових підприємствах

  • Ковальсько-пресові та прокатні цехи

  • Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

  • Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

  • Енергетичне забруднення довкілля

  • Джерела вібрацій

  • Джерела іонізуючого випромінювання

  • Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ

  • Механічні принципи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку

  • Повітряні фільтри, їхні характеристики та сфера застосування

  • Масляні фільтри Е.В. Рекка

  • Волокнисті повітряні фільтри

  • Рулонні волокнисті фільтри

  • Електричні повітряні фільтри

  • Пиловловлювачі для очищення повітря від пилу на промислових підприємствах

  • Сухі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Тканинні пиловловлювачі

  • Жалюзійні пиловловлювачі

  • Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Вентиляторні пиловловлювачі

  • Найпростіші вентиляторні пиловловлювачі

  • Тумановловлювачі

  • Методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

  • Технологічний та конструктивний розрахунки системи імпульсної регенерації рукавних фільтрів

  • Аеродинамічний розрахунок пиловловлювачів

  • Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок

  • Розділ 4. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ ПАРО- I ГАЗОПОДІБНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

  • Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Розрахунок адсорбційної установки

  • Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду

  • Каталітичне очищення атмосферного повітря від викидів шкідливих газів

  • Зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів

  • Способи зниження токсичності вихлопних газів

  • Очищення газів від оксиду вуглецю

  • Очищення газів від сірководню

  • Очищення газів від діоксиду сірки

  • Очищення газів від оксидів азоту

  • Розсіювання промислових викидів в атмосфері

  • Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ

  • Фізичне очищення стічних вод

  • Фізико-механічне очищення стічних вод

  • Хімічне очищення стічних вод

  • Фізико-хімічне очищення стічних вод

  • Біологічне очищення стічних вод

  • Очищення стічних вод машинобудівних підприємств

  • Очищення стічних вод від формальдегіду і фенолу на деревообробних підприємствах

  • Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит

  • Очищення стічних вод целюлозно-паперових підприємств

  • Перспективні методи очищення атмосфери та виробничих стічних вод від шкідливих речовин

  • Розділ 6. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОВКІЛЛЯ

  • Утилізація виробничих відходів

  • Безвідходна та маловідходна технології

  • Знешкодження та перероблення радіоактивних відходів

  • Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин

  • Знешкодження та перероблення рідких радіоактивних речовин

  • Розділ 7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Загальні поняття про вібрацію та її параметри

  • Нормування шуму і вібрації

  • Джерела шуму та вібрації на промислових підприємствах

  • Компресорні станції

  • Деревообробне обладнання

  • Поздовжньо-фрезерні верстати

  • Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати

  • Основні засоби захисту довкілля від шумового забруднення

  • Зниження шуму методом звукопоглинання та звукоізоляції

  • Зниження шуму методом екранування

  • Зниження шуму за допомогою глушників

  • Зниження шуму при збільшенні відстані від його джерела

  • Захист довкілля від вібраційного забруднення

  • Захист довкілля від електромагнітних полів
  • Розділ 8. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

  • Контроль стану навколишнього середовища

  • Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу

  • Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення

  • Холодна газоповітряна суміш

  • Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення

  • Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки

  • Нормування шкідливих викидів у стічні води

  • Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

  • Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства

  • Екологічна експертиза промислових об'єктів

  • Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств

  • Оцінювання екологічних збитків

  • Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище

  • ЛІТЕРАТУРА