Зниження шуму за допомогою глушників

Промислова екологія

Із формули (7.61) видно, що зниження шуму абсорбційним глушником прямо пропорційне його довжині І, коефіцієнту звукопоглинання а, периметру П личкувальної частини поперечного перерізу 5. Для значного зниження шуму (на 15—20 дБА) довжина трубчастих глушників повинна бути досить великою, що звужує сферу їх застосування.

Для скорочення габаритів глушників і збільшення затухання шуму на одиницю довжини широкого каналу застосовують пластинчасті глушники (рис. 7.23, а) з паралельно встановлених звукопоглинальних пластин 3. Пластини виготовляють у вигляді щитів із зовнішніми перфорованими стінками, всередині яких знаходиться шар м'якого звукопоглинального матеріалу із захисною оболонкою зі склотканини або у вигляді пластин-перегородок, виконаних із твердих звукопоглинальних матеріалів.

Зниження шуму за допомогою пластинчастих глушників залежить від товщини пластин і відстані між ними — чим нижча частота заглушуваного шуму, тим товстішою повинна бути пластина. Тому для зниження високочастотного шуму застосовують пластини товщиною 50—100 мм, а для середньо- і низькочастотного шуму — товщиною 200—600 мм.

Глушники шуму з циліндричними звукопоглиначами бувають двох типів. В одному типі глушників (рис. 7.23, г) звукопоглинальним елементами є циліндри 4 діаметром 0,2 м і довжиною 1 м із перфорованого металу або сітки, заповненого керамзитовим кришивом. Циліндри встановлюють рівномірно по перерізу шахти 5 у декілька рядів по висоті. Такі глушники найчастіше застосовують для зниження шуму вихлопу в боксах випробовувань турбореактивних двигунів.

У глушниках другого типу (рис. 7.23, д) звукопоглинальним елементом слугує один великий перфорований циліндр 6 діаметром 1,5—2 м і висотою 6—8 м, заповнений керамзитовим гравієм і встановлений у забетонованому корпусі 7. Такі глушники застосовують в основному для зниження шуму невеликих аеродинамічних труб, забезпечивши зниження шуму 25—30 дБА в широкому діапазоні частот.

В останні роки були розроблені циліндричні глушники для систем вентиляції та кондиціювання повітря. Глушник (рис. 7.24, а) складається із корпуса, виготовленого із тонковолокнистої перфорованої сталі і торцьовок звуконепроникних кришок. Внутрішній об'єм глушника заповнений волокнистим звукопоглинальним матеріалом, що захищений від видування акустично прозорою склотканиною. Глушники потрібної довжини можуть складатися з однієї або декількох секцій довжиною 1 м. Діаметр Х)м глушників становить 140—560 мм. Зниження шуму глушниками (рис. 7.24, б) залежить від їхнього діаметра та співвідношення діаметра повітроходу Ип та глушника І>гА.

Схеми циліндричних глушників для систем вентиляції та кондиціювання

Рис. 7.24. Схеми циліндричних глушників для систем вентиляції та кондиціювання: а — загальний вигляд; б — спектрограма зниження шуму глушниками з діаметрами 140 мм (1), 250 мм (2) і 560 мм (3)

Необхідну площу вільного перерізу абсорбційного глушника визначають із співвідношення

де <} — об'ємна витрата повітря або газоповітряної суміші, м3/с; идоп — їхня допустима швидкість у глушнику, м/с

Зниження шуму ДЬгл при застосуванні глушника повинне становити не менше АЬпо у всіх частотних діапазонах смуг.

Величину зниження шуму глушниками з каналами круглого перерізу визначають за формулою

де D — діаметр каналу, м (решта позначень параметрів наведені у

формулі (7.48)).

Глушники реактивного типу застосовують в основному для зниження шуму з різко вираженими дискретними складовими, властивими для двигунів внутрішнього згоряння. їх встановлюють у трубопроводах порівняно невеликих розмірів, коли довжина звукової хвилі заглушуваного шуму значно більша від поперечних розмірів трубопроводу. Найбільш поширені конструкції реактивних глушників зображені на рис. 7.25. Камерний глушник (рис. 7.25, а) є пристроєм з різко розширеною дільницею трубопроводу. Величину заглушування в однокамерному глушнику визначають за графіком (рис. 7.25,6) при відношенні m = Fl/F2 (F2 — площа поперечного перерізу камери, JFj — площа трубопроводу) і kL (k — 2 л/Ус — хвильове число, м-1; fie — частота і швидкість звуку, klk — довжина камери глушника).

Резонансні глушники — це розгалужені (рис. 7.25, в) і концентричні (рис. 7.25, г) об'єми з жорсткими стінками, що сполучаються з трубопроводом через отвори.

Зниження шуму однокамерним резонатором (рис. 7.25, г) може визначатись залежно від параметра 4kV / 2F , де F — площа трубопроводу, м2. Для розширення частотного діапазону заглушення виготовляють багатокамерні резонатори, причому розраховують власну резонансну частоту кожної камери.

Для систем скидання стиснутого повітря застосовують глушники (рис. 7.26), в яких звук з потоком повітря проходить через шар пористого матеріалу. Так, у компресорних установках використовують гравій або щебінь (рис. 7.26, а), у системах скидання невеликих обсягів повітря — проникні матеріали типу металокераміки, металевих сіток, пінопласту (рис. 7.26, б), а також перфоровані металеві листи у вигляді насадок у поєднанні з елементами абсорбційних глушників. Зниження шуму в пористих матеріалах при проходженні через них повітряного потоку відбувається насамперед завдяки витратам звукової енергії на тертя (у порах, вузьких каналах та ін.) та відбиття звуку від шару матеріалу зворотно до джерела. Слід зазначити, що такі глушники мають достатньо високий аеродинамічний тиск, тому їх застосовують лише в установках, де протитиск глушника не призводить до неприпустимого збільшення часу скидання стиснутого повітря.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зниження шуму за допомогою глушників“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛЮДИНА ТА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

  • Загальні властивості біосфери

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Вплив людини на природне середовище

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

  • Термічні цехи

  • Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

  • Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

  • Забруднення атмосфери енергетичними підприємствами та транспортними засобами

  • Основні джерела та речовини, що забруднюють стічні води на промислових підприємствах

  • Ковальсько-пресові та прокатні цехи

  • Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

  • Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

  • Енергетичне забруднення довкілля

  • Джерела вібрацій

  • Джерела іонізуючого випромінювання

  • Розділ 3. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ПИЛУ

  • Механічні принципи вилучення пилу з повітряного (газового) потоку

  • Повітряні фільтри, їхні характеристики та сфера застосування

  • Масляні фільтри Е.В. Рекка

  • Волокнисті повітряні фільтри

  • Рулонні волокнисті фільтри

  • Електричні повітряні фільтри

  • Пиловловлювачі для очищення повітря від пилу на промислових підприємствах

  • Сухі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Тканинні пиловловлювачі

  • Жалюзійні пиловловлювачі

  • Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

  • Вентиляторні пиловловлювачі

  • Найпростіші вентиляторні пиловловлювачі

  • Тумановловлювачі

  • Методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

  • Технологічний та конструктивний розрахунки системи імпульсної регенерації рукавних фільтрів

  • Аеродинамічний розрахунок пиловловлювачів

  • Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок

  • Розділ 4. ЗАХИСТ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ ПАРО- I ГАЗОПОДІБНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

  • Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів

  • Розрахунок адсорбційної установки

  • Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду

  • Каталітичне очищення атмосферного повітря від викидів шкідливих газів

  • Зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів

  • Способи зниження токсичності вихлопних газів

  • Очищення газів від оксиду вуглецю

  • Очищення газів від сірководню

  • Очищення газів від діоксиду сірки

  • Очищення газів від оксидів азоту

  • Розсіювання промислових викидів в атмосфері

  • Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ

  • Фізичне очищення стічних вод

  • Фізико-механічне очищення стічних вод

  • Хімічне очищення стічних вод

  • Фізико-хімічне очищення стічних вод

  • Біологічне очищення стічних вод

  • Очищення стічних вод машинобудівних підприємств

  • Очищення стічних вод від формальдегіду і фенолу на деревообробних підприємствах

  • Очищення стічних вод при виробництві деревоволокнистих плит

  • Очищення стічних вод целюлозно-паперових підприємств

  • Перспективні методи очищення атмосфери та виробничих стічних вод від шкідливих речовин

  • Розділ 6. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОВКІЛЛЯ

  • Утилізація виробничих відходів

  • Безвідходна та маловідходна технології

  • Знешкодження та перероблення радіоактивних відходів

  • Знешкодження та перероблення газоподібних радіоактивних речовин

  • Знешкодження та перероблення рідких радіоактивних речовин

  • Розділ 7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Загальні поняття про вібрацію та її параметри

  • Нормування шуму і вібрації

  • Джерела шуму та вібрації на промислових підприємствах

  • Компресорні станції

  • Деревообробне обладнання

  • Поздовжньо-фрезерні верстати

  • Шипорізні та вертикально-фрезерні верстати

  • Основні засоби захисту довкілля від шумового забруднення

  • Зниження шуму методом звукопоглинання та звукоізоляції

  • Зниження шуму методом екранування

  • Зниження шуму за допомогою глушників
  • Зниження шуму при збільшенні відстані від його джерела

  • Захист довкілля від вібраційного забруднення

  • Захист довкілля від електромагнітних полів

  • Розділ 8. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

  • Контроль стану навколишнього середовища

  • Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу

  • Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення

  • Холодна газоповітряна суміш

  • Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення

  • Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки

  • Нормування шкідливих викидів у стічні води

  • Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

  • Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства

  • Екологічна експертиза промислових об'єктів

  • Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств

  • Оцінювання екологічних збитків

  • Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище

  • ЛІТЕРАТУРА