Глибину пісковловлювача вибирають за умови
де т — час руху води у пісковловлювачі (30—100 с); — глибина пісковловлювача; со0 - швидкість осідання частинок, м/с. Довжину пісковловлювача визначають за формулою
де со - швидкість руху води у пісковловлювачі (0,15-0,30 м/с); к — коефіцієнт турбулентності (1,3—1,7).
Ширину пісковловлювача визначають за формулою
л . „„, число секцій пісковловлювача.
деф — витрати стічної води; п — ЧИСЛО секцій ти
Для виділення твердих частинок за фракційним складом застосовують аеровані пісковловлювачі (див. рис. 5.4, а). До складу таких пісковловлювачі в входять: вхідна труба 1, повітровід 2, повітророзподільник З, вихідна труба 4, шламозбірник 5 з отвором 6 для виділення шламу. Крупні фракції осідають так, як і в горизонтальних пісковловлювачах. Дрібніші частинки, обволікаючись бульбашками повітря, випливають на поверхню води і вилучаються з неї скребковими механізмами.
Крім пісколовок, для механічного очищення води часто застосовують відстійники (рис. 5.4, в). За напрямком руху стічної води відстійники поділяються на горизонтальні, вертикальні, радіальні та комбіновані.
У стічних водах, до складу яких входять зважені домішки, трапляються частинки різної форми й розміру. Такі води формують полідисперсні гетерогенні, агрегатно нестійкі системи. У процесі осідання змінюються розмір, густина й форма частинок. Крім цього, при злитті різних за хімічним складом стічних вод можуть утворюватись тверді речовини, в тому числі коагулянти, що також впливають на форму та розміри частинок, всі ці фактори ускладнюють процес осідання.
Властивості стічних вод відрізняються від властивостей чистої води, зокрема, вищими значеннями в'язкості та густини, які для стічної води зі зваженими твердими речовинами визначаються за формулами:
Де Рс1 — відповідно динамічні в'язкості стічної та чистої води; С0 — об'ємна концентрація зважених речовин; р, ртв — густина чистої води та твердих частинок; є — об'ємна частка рідкої фази, що визначається за формулою
де V , — об'єми рідкої й твердої фаз у стічній воді.
Процес відстоювання часто використовують для очищення виробничих стічних вод від нафтопродуктів (бензину, мастил), смол, жирів та ін. Очищення від спливаючих домішок аналогічне осіданню твердих речовин. Відмінність лише в тому, що густина частинок, які спливають, менша, ніж густина води. Для вловлювання частинок масел і жирів застосовують маслопастки й жиро-пастки.
Очищення стічних вод методом відцентрифугування здійснюється у гідроциклонах і центрифугах. На рис. 5.4, г зображено відкритий гідроциклон, що використовується для очищення стічних вод від крупних твердих частинок зі швидкістю осідання понад 0,002 м/с. Він складається з вхідного патрубка і, кінцевого зливу 2, труби для відведення очищеної води 3 і шлаковідвідної труби 4.
При проектуванні відкритих гідроциклонів рекомендуються такі значення геометричних характеристик: Б = 2—10 м; Н = І); й в 0,11); а — 60° (І), Н — відповідно діаметр і висота циліндричної частини циклона; й — діаметр вихідної труби; а — кут між двома твірними конуса).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. ЗАХИСТ СТІЧНИХ ВОД І ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ“ на сторінці 3. Приємного читання.
