Миш'яково-содовий метод використовується давно, однак і в наш час не втратив актуальності, надалі широко застосовується у промисловості для очищення газів від Н28.
У процесі очищення як поглиначі використовують нейтральні або слабколужні розчини тіоарсенату натрію або амонію, тобто солі п'ятивалентного миш'яку. Механізм реакцій, що відбуваються на різних етапах процесу, досить складний, оскільки в розчині наявні різні сполуки. Основні реакції тут зводяться до заміщення одного атома кисню в молекулі тіоарсенату атомом сірки під час абсорбції та зворотного заміщення при регенерації [29]:
Абсорбцію та регенерацію Н28 проводять при температурі 40—45 °С: абсорбцію — в скруберах з хордовою насадкою, регенерацію в порожнинних скруберах, заповнених розчином, через який продувається повітря. Сірка, що виділяється під час регенерації, флотується повітрям і стікає у вигляді піни у збірники. Піна фільтрується на барабанних вакуум-фільтрах і у вигляді сіркової пасти надходить у плавильники для виробництва кускової сірки або використовується для отримання колоїдної сірки.
На рис. 4.19 зображена технологічна схема очищення газів від Н28 миш'яково-содовим методом.
Опишемо принцип роботи установки. Очищуваний газ потрапляє в нижню частину скрубера 2, проходить через нього протитечією у розчин і видаляється зверху. Скрубери — це звичайні абсорбери, заповнені дерев'яною хордовою насадкою. Відпрацьований розчин підігрівають до 40 °С у теплообміннику 2 і регенерують у колоні З у прямотічному режимі з повітрям. Регенероване повітря повертається в абсорбер, а сіркова піна надходить до збірника 4, де ущільнюється і за допомогою мішалок підтримується у стані суспензії. Після цього суспензія подається до вакуум-фільтра 5, де теплою водою відмивається від миш'яку. Сіркову пасту, що містить 40 % вологи, через бункер 6 скеровують в апарат для плавлення сірки 7, а промивні води повертають знову в процес очищення.
Рис. 4.19. Схема установки для миш'якового очищення газів від сірководню: 1 — скрубер; 2 — нагрівач насиченого розчину; З — регенератор; 4 — пінозбірник; 5 — вакуум-фільтр; 6 — бункер; 7 — апарат для плавлення сірки; 8 — повітродувка
За лужно-гідрохіноновим методом окислення сірководню елементна сірка починається вже на стадії поглинання, причому передавач кисню сконцентрований у самому реагенті Г291.
Регенерацію розчину проводять киснем повітря:
За допомогою цього методу вдається вирішити завдання знешкодження вентиляційного повітря, що видаляється в атмосферу з робочих приміщень підприємств з виробництва хімічного волокна. Специфіка газових викидів у цій галузі промисловості пов'язана з необхідністю очищення дуже великих об'ємів газу (до 1 млн м3 за годину і більше на одному підприємстві) за відносно невисокої концентрації сірководню (від 0,1 до 1,5 г/м3) при наявності другого забруднювача — сірковуглеводню, який повинен вилучатись і повернутись у процес наступного ступеня. При цьому має забезпечуватися дуже глибоке очищення: кінцевий вміст сірководню не повинен перевищувати 20 мг/м3.
Залізосодовий процес очищення здійснюється на підприємствах з виробництва хімічних волокон в аналогічних апаратах.
Він передбачає застосування суспензії гідрату окису заліза в розчині соди з 8,5—9,0 рН.
Абсорбція сірководню відбувається у результаті наступних реакцій [29]:
Регенерація поглинальної суспензії виникає внаслідок таких реакцій:
Крім окислювальних методів очищення газів від Н28, у наш час часто застосовують фосфатний метод, методи очищення гідратом заліза, активованим вугіллям, цеолітами та ін. Докладний опис цих методів наведений у книзі [29].
Очищення газів від діоксиду сірки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Очищення газів від сірководню“ на сторінці 2. Приємного читання.
