де С?а — аварійний потік пилоповітряної суміші під час займання, кг/с; п — коефіцієнт течії пилоповітряної суміші через скидний отвір (для мембран приймають 0,8); Рм — максимально допустимий надлишковий тиск у пилоочисній установці (пиловловлювачі), що дорівнює тиску спрацювання мембрани і повинен бути менший від тиску, на який розрахований корпус очисної установки, і більший від тиску, при якому працює установка, Па; М — молекулярна маса пилоповітряної суміші (для орієнтовних розрахунків приймають 0,03 кг/моль); Я — універсальна газова (повітряна) стала (приймають 8,314 Дж/(моль х К)); Т — середня температура пилоповітряної суміші (газів) у пилоочисній установці, К; к — показник адіабати; V — відносний перепад тисків на скидному отворі, який визначають за формулою
де Р1 надлишковий тиск у трубі, в якій відбувається аварійне скидування повітря, Па.
Товщину запобіжних розривних мембран, виготовлених у вигляді суцільного купола, визначають за формулою
де Ре — тиск спрацювання мембрани, Па; йм — робочий діаметр мембрани, мм; ар — межа міцності при односторонньому розтягуванні матеріалу мембрани, Па (визначають за табл. 3.14); т — відносне видовження при розриві матеріалу мембрани (визначають за табл. 3.14); к — температурний коефіцієнт (для алюмінію при Ь = 150 °С приймають — 0,63; при ї 100 °С — 0,73; при і = 50 °С — 0,85; при * = 20 °С — 1,2).
Таблиця 3.14. Механічні характеристики металів, що використовуються для виготовлення запобіжних розривних мембран для пиловловлювачів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промислова екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розрахунок корпусів і запобіжних мембран пилоочисних установок“ на сторінці 2. Приємного читання.
