Розділ «7.4. Правові основи екологічного аудиту»

o природних явищ і стихійних лих з екологічними наслідками;

2) незабезпеченості природними ресурсами, обумовленої знищенням, псуванням, виснаженням природних об'єктів чи вивозом природних ресурсів за межі країни.

Екологічна безпека має стохастичний (невизначений) характер, обумовлений неповнотою знань про стійкість екосистем і наслідків її порушення. Повна гармонія між суспільством і природою недосяжна навіть у випадку (гіпотетичному) ефективного забезпечення екологічної безпеки, тому що неминуче виникають непередбачені види критичних соціально-екологічних ситуацій. Необхідний контроль екологічної безпеки не тільки для запобігання критичних ситуацій, але і для управління ними.

Особливістю екологічної безпеки є колективний спосіб використання результатів її забезпечення: на відміну від благ, що індивідуально споживаються, вона повинна бути доступна всім громадянам на території будь-якої держави. Відзначене диктує необхідність міжнародного співробітництва в пошуку оптимальних рішень, що вимагає ретельного аналізу не співпадаючих для різних країн природних, економічних, соціальних умов.

Наявна правова база і визначений практичний досвід вирішення регіональних задач забезпечення екологічної безпеки свідчать про виникнення нового виду діяльності, здійснюваної для нейтралізації загроз як з охорони навколишнього середовища, так і щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Якщо говорити тільки про забезпечення екологічної безпеки (залишаючи осторонь забезпечення техногенної безпеки), варто констатувати виникнення особливих суспільних відносин під час здійснення діяльності саме по забезпеченню стану захищеності об'єктів безпеки від загроз з боку забруднених природних об'єктів шляхом розробки і реалізації комплексу організаційно-правових заходів, спрямованих на нейтралізацію загроз. До числа таких заходів можуть бути віднесені оцінка і управління екологічним ризиком, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну забрудненням природного навколишнього середовища (і наступним впливом забруднених природних об'єктів), екологічний аудит, заходи відповідальності за порушення норм і правил по забезпеченню екологічної безпеки і ін.

Природно, рівень відпрацьованості зазначених заходів, механізмів їх реалізації, їх правове закріплення різні, але, принаймні, очевидні загальні напрямки вирішення цих питань.

У комплекс заходів для нейтралізації загроз з боку забруднених природних об'єктів можуть входити заходи з оздоровлення забрудненого природного об'єкта, і в такому випадку правомірно розуміти "забезпечення екологічної безпеки" як синонім "охорони навколишнього природного середовища". Однак іноді суспільство змушене приймати інші заходи для забезпечення захищеності об'єктів безпеки, що не ставлять за мету відновлення порушених властивостей природного об'єкта, а, навпаки, спрямовані на його знищення (вилучення його з природної екологічної системи, наприклад, засипання озера Карачай, що представляє загрозу для населення і території внаслідок радіаційного забруднення його вод).

Взаємозв'язок забезпечення екологічної безпеки і захисту від надзвичайних ситуацій підкріплюється нормами, що містяться в ряді правових нормативних актів, а самостійність діяльності щодо захисту від надзвичайних ситуацій - фактом активного формування спеціального законодавства.

Відзначене свідчить про певну зміну трактування взаємозв'язку зазначених видів діяльності і про підвищення значимості проблеми забезпечення екологічної безпеки, що є адекватною реакцією суспільства на зростання загрози з боку забруднених природних об'єктів.