Розділ «2. Вимоги до змісту юридичного документа»

Звичайно, наразі не всі нормативно-правові акти мають структуру, яка б повністю відповідала зазначеним вимогам. Так, наприклад, класичними прикладами невдалої побудови законів є Закони України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість". Статті цих законів формуються із пунктів, які, своєю чергою, розбиваються на численні підпункти, тощо. Така форма структурування закону більше відповідає викладу податкових інструкцій, а не закону.

Особливу структуру мають юридичні документи, які стосуються судового вирішення справ. Вона визначається, за загальним правилом, у відповідних процесуальних кодексах.

Класичну структуру такого роду документів можна розглянути на прикладі Цивільного процесуального кодексу України.

Наприклад, що стосується структури рішення суду, то воно має чотирьохелементну структуру: вступну, описову, мотивувальну, резолютивну.

У вступній частині рішення зазначається:

- час та місце його ухвалення;

- найменування суду, що ухвалив рішення;

- прізвища та ініціали судді (суддів - в разі колегіального розгляду);

- прізвища та ініціали секретаря судового засідання;

- імена (найменування) сторін та інших осіб, які брали участь

у справі;

- предмет позовних вимог.

В описовій частині містяться вказівки на:

- узагальнений виклад позиції відповідача;

- пояснення осіб, які беруть участь у справі; інші докази, досліджені судом.

Мотивувальна частина містить:

- встановлені судом обставини і визначені, відповідно до них, правовідносини;

- мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти;

- відомості про те, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким;

- назви статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.