Розділ «2. Вимоги до змісту юридичного документа»

- прикінцеві положення.

Назва закону повинна відображати його зміст. Закон не може мати назву, тотожну назві іншого нормативно-правового акта, за винятком законів про внесення змін до них.

Преамбула - це вступна частина закону, яка стисло визначає мету його регулювання. Вона не повинна дублювати зміст інших структурних складових закону. Преамбула закону є його невід'ємною частиною і підлягає врахуванню під час застосування закону, в разі його офіційного тлумачення.

Стаття є основною первинною структурною складовою закону, яка має містити завершене нормативне положення. Вона має порядковий номер арабською цифрою та назву.

Частини статті, за загальним правилом, нумеруються. Якщо стаття складається з однієї частини, вона також підлягає нумерації.

Прикінцеві положення розміщуються в кінці закону і містять порядок набрання чинності таким актом або його окремими нормами; перелік нормативно-правових актів, що втрачають чинність; зміни, що вносяться до інших нормативно-правових актів. V разі потреби прикінцеві положення можуть містити доручення, пов'язані з набранням чинності нормативно-правовим актом.

Закон, окрім обов'язкових елементів, може містити також:

- книги (у кодексах), розділи, підрозділи, глави;

- абзаци;

- перехідні положення;

- додатки;

- текст міжнародного договору України (для закону, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України);

- текст офіційного перекладу міжнародного договору України (для закону, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України).

Перехідні положення закону мають містити приписи про особливості дії протягом певного періоду прийнятого закону або окремих його норм. Перехідні положення можуть врегульовувати інші правовідносини, спрямовані на вирішення питань, що виникають у зв'язку з набранням чинності законом.

Якщо закон містить додатки, то вони є його невід'ємною частиною і мають таку ж юридичну силу, як і закон, до якого вони додаються. Посилання на наявність додатків має міститися в самому законі.

Дещо інша структура кодексів (як різновиду законів). Кодекс може складатися із загальної та особливої частин. Загальна частина кодексу може містити:

- завдання, принципи, визначення понять, основні інститути;

- спеціальні правові положення (презумпції, преюдиції);

- положення, дія яких поширюється на всю сферу відносин, які регулюються кодексом;

- інші загальні нормативні положення, які характеризуються усталеністю і є правовою основою застосування норм особливої частини.