Розділ «3.3.4. Займенник»

1. У законодавчому різновиді стилю переважна більшість документів укладається від першої особи множини: повідомляємо, про-почуємо, надсилаємо, просимо; від третьої особи однини: інститут оголошує набір, фірма пропонує послуги, суд прийняв рішення. При цьому займенники (ми, він, вона, воно) не вживаються, особа штучно усунена від процесу, що надає документу офіційної нейтральності.

2. Займенники Вам, Вас у конструкціях прошу Вас, повідомляємо Вам і под. пропускаються, що створює загальне враження об'єктивності викладу.

3. В особистих документах, у листах, при адресуванні певній особі вживання займенника Ви обов'язкове: Міністерство освіти і науки просить Вас..., Прошу Вас, пане посол..., Щиро Ваш..., З повагою до Вас..., Дякую Вам (не Вас - рос. Благодарю Вас)... У таких конструкціях займенник змінює спрямуванняй тональність висловлення (пом'якшує категоричність), що підлягає правилам ввічливості, а також вимогам дотримання традицій та норм етикету.

4. Намагання надати викладові типової для стилю нейтральності та офіційності, а також прагнення до лаконізму спричинило обминання займенника Я (крім автобіографії, доручення, розписки) у розпорядчих документах, наказах: пропоную, наказую. Текст Заяви також не слід переобтяжувати займенниками: Я прошу надати мені... Краще написати: Прошу надати...

5. Займенник я не вживається в науковому стилі, де переважає авторське ми, за яким начебто приховано особу творця. Таким чином читач залучається до участі в міркуваннях: пропонуємо такі варіанти, доходимо висновку, на нашу думку, ми не погоджуємося, нам імпонує.

6. Не слід зловживати займенником свій, оскільки він дублює наявне в тексті слово: свої розпорядження, свої пропозиції, у своїй роботі, свої службові обов 'язки.

7. Не слід плутати слова деякий і окремий. Деякий - конкретно, точно не визначений, якийсь, певний: деякі підприємства, деякі громадяни. Окремий - який не є частиною цілого, осібний, незалежний від інших: окреме помешкання.

8. Слід бути уважним при вживанні займенників (особливо вказівних, особових), оскільки можливе двозначне трактування тексту. Точність тексту документа втрачається тоді, коли займенник співвідноситься з кількома попередніми іменниками: Після приєднання філії до галузевої фірми "Артеміда" їй було передано цінне устаткування. (Кому, фірмі чи філії передано устаткування?). Щоб уникнути подібного, слід будувати речення так, щоб займенник пояснював лише один іменник: Філії було передано цінне устаткування після її приєднання до галузевої фірми "Артеміда" або Цінне устаткування було передано філії після її приєднання до галузевої фірми "Артеміда".