Розділ «ЗАНЯТТЯ ТРЕТЄ»

надбати - надбання признати - признання

Однаково наголошуються словосполучення (квартали будинків і

квартали року). Неправильною є вимова: завдання, читання, писання,

квартал.

Важливо розрізняти наголошення слів статут (зведення правил, що визначають завдання, структуру, функції та порядок діяльності якої-небудь установи, організації і т. ін.) і статус (у міжнародному праві

- становище, стан).

Пам'ятаймо і про наголошення таких часто вживаних іншомовних

ч . ' 9 І . . І І . І

слів: діалог, каталог, монолог, міліметр, сантиметр, кілометр, демократія, бюрократія, аристократія.

Примітка.Окрім словесного, велике значення мас логічний наголос. Це

посилення наголосу на певному слові чи складі для увиразнення висловленого за допомогою голосу. Наголос в українській мові може змінювати лексичне значення слова: кредит - кредит, замазка - замазка, замок - замок, заняття - заняття, дорога - дорога та ін. Одне й те саме слово в різних наголошених позиціях означає й різні поняття. Такі слова називають омографами.

Наприклад: Дорога додому; Дорога серцю пісня; Заняття до душі; Заняття з ділового мовлення.

Часто наголос виражає граматичне значення слів, книжки (одн.)

ііі і !

- книжки (мн.), сестри (одн.) - сестри (мн.), вікна (одн.) - вікна (мн.).

Наприклад: Він не знайшов потрібної книжки; До кіоску завезли книжки.

У різних говірках української мови є відхилення від літературної норми у вживанні наголосу. Так, у говорах південно-західного наріччя спостерігаються певні особливості у вимові: було, принести, підемо, батько.

Система наголосу сучасної української літературної мови сформувалася переважно на південно-східній діалектній основі. Вона стабілізувалася, і лише незначна група слів має два наголоси: мабуть, позов, апфаві пі, святвечір, доглядач та ін.

Літературна норма усного мовлення вимагає від культурної людини уміння правильно ставити наголос у кожному слові. Для цього треба користуватися орфографічним (орфоепічним) словником.

2. Доручення