Розділ «ЗАНЯТТЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ»

1. Синтаксичні особливості ділових паперів

Загальна грамотність документа, що виражається в чіткості Й логічності викладу дотриманні правописних норм, а також дотриманні правил, обов'язкових для ділових паперів, досягається, зокрема, за рахунок синтаксису. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями. ВстаВні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. Щодо структури речень ділових документів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі. Наприклад: Компанія "Ласунка " пропонує продукцію вітчизняного виробника Поширеними є пасивні структури типу: закон приймається; наказ виконується; вимога ставиться

Синтаксис ділової' документації' визначається ще й вживанням інфінітивних конструкцій. Наприклад: поїхати у відрядження; написати листа; відбудувати споруду.

Важливою ознакою ділових паперів є і часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим документам стислості. Крім того, в діловому листуванні переважає непряма мова, а пряма вживається лише в тих випадках, коли є необхідність дослівно передати зміст деяких законодавчих актів.

Стислість викладу інформації визначає і специфіку синтаксису. Найчастіше надається перевага простим реченням. Якщо ж використовуються складні, то вони невеликі: одне-два підрядних речення чи дієприкметниковий або дієприслівниковий звороти.

Типова ознака ділового стилю - використання віддієслівних іменників. Вони створюють загальне уявлення про дію. Наприклад: провести технічний огляд службових автомобілів в установлений строк; подати звіт до 20 серпня поточного року.

Віддієслівні іменники забезпечують однозначність, узагальненість змісту і надають документам певної офіційності. У ділових документах вживають розщеплені присудки, це мотивується тим. що вони конкретніші за дієслівні відповідники. Наприклад: пропонуємо проводити змагання за містом; рекомендуемо надавати перевагу одягу з натураіьної сировини.

До складу розщепленого присудка може входити іменник-термін або кілька означень.

У мові ділових документів є такі словосполучення дієслівного типу, які багато разів використовуються у конкретній виробничій чи адміністративно-виробничій ситуаціях, зокрема: взяти за основу; взяти до уваги; взяти на себе обов язок; зобов язання.

2. Розпорядження

3. Розділові знаки в складних реченнях

Складносурядні речення

Речення, які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за смислом і зв'язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними. Наприклад: Дощ пройшов - / Київ зеленіє (М. Рильський): Снігу ще небагато, aie на деревах іскриста, пухнаста паморозь (В. Собко); Реве Дніпро, йлани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко).

У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки:

кома - між простими реченнями, що входять до складносурядного, перед сполучниками і, та, а, але, проте, однак, зате, або, чи-чи, то-то. Наприклад: Темно-зелені садки дрімають, вже без плоду, і тихо гріються хатки, і верби гнуться в воду (І. Франко); Чи то не відчувають механічного пульсу, чи, може, їхня увага й думка зайняті іншим (Ю. Збанацький); Пообіч колосились хиба, але до жнив ще було далеченько (Ю. Збанацький); 3 десятеро вже оперених качат замаскувались під жовте старе коріння, а стара качка з шумом випурхнула з куща (Ю. Збанацький); Земля не може жити без сонця, а людина - без щастя (М. Стельмах);

крапка з комою - у складносурядних реченнях перед єднальними і, та й зрідка протиставними сполучниками а, та, якщо прості речення далекі одне від одного за змістом або мають вже розділові знаки. Наприклад: Л тут я сам собі пан-схочу, до частини якоїсь пристану, чиститиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу - поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму, сніг у дворі одкидатиму, а як весна настане, ще й грядку скопаю (Григір Тютюнник); / в хаті в них стало чепурніше, ясніше; і хчіб не такий чорний та сухий; і каша до борщу не вряди-годи; а часам і сир на вареники (Панас Мирний); Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок);

тире -у складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (в значенні І), якщо між ними існує причинно-наслідковий зв'язок або йдеться про швидку зміну подій. Наприклад: Зима летіла над землею, і от весна - /' все в цвіту (В. Сосюра); Дмухнув вітер понад ставом - і сліду не стало (Т. Шевченко).

У складносурядному реченні кома не ставиться між двома сурядними реченнями, з'єднаними неповторюваними сполучниками і, та (в значенні і), чи, або, якщо вони мають спільний член речення. Наприклад: Зрідка пробіжить заєць або спиниться на кручі вовк (А. Шиян); Десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня (О. Гончар).

Складнопідрядні речення