Розділ «3.3. Вплив соціального середовища на безпеку життєдіяльності»

В Україні спостерігається стійка тенденція до зростання кількості осіб, які зловживають алкоголем, поширені наркоманія і токсикоманія, тютюнокуріння. Встановлено, що діти залучаються до вживання спиртних напоїв раніше (в 13–14 років) в тих сім'ях, де батьки хронічно п'ють.

Збільшується кількість курців в Україні, особливо серед молодих жінок, які проживають у містах (майже у 4 рази). Це загрожує не тільки їх здоров'ю, а й здоров'ю майбутніх дітей.

Алкоголізм. Одним із проявів девіантної поведінки є вживання спиртних напоїв. Алкогольним сп'янінням називають порушення функцій головного мозку внаслідок отруєння алкоголем. Більша частина алкоголю окислюється в організмі під впливом тканинних ферментів до води та оксиду вуглецю (ІV) з утворенням деяких шкідливих проміжних продуктів (оцтовий альдегід, оцтово-етиловий ефір). 90% алкогольного напою поглинає мозок. Початок сп'яніння характеризується порушенням діяльності кори великих півкуль мозку, потім інших відділів центральної нервової системи. Алкоголь гальмує утворення хімічних медіаторів і нейрогормонів, що відіграють важливу роль у діяльності мозкових структур. Після всмоктування у кров і проходження через печінку алкоголь потрапляє в загальний кровообіг і шкідливо впливає на кров, судини, серце. Алкоголь руйнує еритроцити та лейкоцити, що понижує імунобіологічні властивості крові.

При концентрації алкоголю в крові людини 0,05% спостерігають порушення в емоційному стані, мисленні, поведінці; 0,1% – посилюються розлади мислення і розвиваються рухові порушення; 0,2% – людина не може підтримувати вертикальне положення; 0,3% – виникає порушення свідомості або повна нерухомість; 0,4–0,5% – людина впадає в коматозний стан, свідомість виключається, рефлекси відсутні, можлива смерть.

Особливо шкідливе вживання алкоголю для підлітків. Він згубно діє не лише на кровоносну і нервову системи, а й на інші життєво важливі органи і системи людини: травну, видільну, дихальну, репродуктивну. Часте вживання алкоголю призводить до жирового переродження серцевого м'яза. Алкоголь підвищує зсідання крові, судини стають ламкими, що може призвести до таких хвороб, як інфаркт, інсульт, тромбофлебіт. Токсичні продукти, вражаючи клітини печінки, спричинюють запальні процеси та її жирове переродження. Остання стадія алкогольного ураження печінки – цироз. Якщо у дорослої людини період розвитку хвороби може тривати від 3 до 5 років, то підліток за регулярного вживання алкоголю стає хронічно хворим через рік.

Тютюнопаління. Це шкідлива звичка, сутність якої полягає в одержанні задоволення від вдихання диму тліючого тютюну. Звичка розвивається швидко і згубно діє на здоров'я людини. Токсичність тютюну зумовлена наявністю в ньому нікотину – рослинної отрути.

Тютюновий дим – це гаряча суміш шкідливих газів, парів, рідин і твердих речовин, що виникає в результаті згорання тютюнового листя (рис. 3.1).

Тютюновий дим має газоподібну, рідку і тверду фракції. До шкідливих газоподібних компонентів належать чадний газ, аміак, сірководень, метан, оксид миш'я- ку(ІІІ) та ін. Із рідких речовин виявлено багато різноманітних кислот, спиртів, альдегідів, фенолів (вони утворюють тютюновий дьоготь), ефірні олії. Сильними отрутами є синильна, мурашина, масляна та інші кислоти.

Рис. 3.1. Хімічний склад тютюнового диму

Наркоманія. Це група захворювань, які характеризуються потягом до постійного вживання наркотичних речовин, що зумовлено стійкою психічною і фізичною залежністю від них.

В Україні на офіційному обліку перебуває 1,6% всього населення. Однак кількість наркотично залежних людей зростає у геометричній прогресії.

Відомо кілька сотень природних або отриманих штучно речовин, що мають наркотичні властивості. їх поділяють на чотири групи:

1) препарати, виготовлені з опійного маку, синтетичні препарати, що мають морфіноподібні властивості (морфій, героїн);

2) стимулятори центральної нервової системи (кокаїн, амфетамін та ефедрин);

3) барбітурати та інші снодійні і заспокійливі речовини;

4) речовини, які отримують із коноплі (каннабіоїди, гашиш, маріхуана).

Наркотичні речовини згубно діють передусім на центральну нервову систему, змінюючи хімічним шляхом перебіг психічних процесів насамперед у тих нервових центрах, які відповідають за відчуття та емоції. При цьому порушується сприйняття, розвиваються дефекти свідомості. Залежність від наркотиків і саме захворювання – наркоманія – розвиваються набагато швидше, ніж алкоголізм. Щоб стати хронічним алкоголіком, потрібно кілька років, а наркоманом – достатньо зробити одну-дві ін'єкції певної наркотичної речовини.

Наркоманія як захворювання характеризується психічною і фізичною залежністю та толерантністю. Психічна залежність – прагнення безперервно або періодично вживати наркотичний препарат, щоб знову пережити певні відчуття або позбутися психологічного дискомфорту. Фізична залежність – стан, який виникає в результаті перебудови життєдіяльності організму у зв'язку з постійним вживанням наркотиків. Толерантність – звикання організму до препаратів, тобто зниження інтенсивності реакцій на чергове введення певної їх кількості, тому для досягнення бажаного психофізичного ефекту хворому потрібна більша доза наркотику.

Токсикоманія. Це зловживання деякими лікарськими препаратами і продуктами побутової хімії з метою одурманюючої дії на організм. У зв'язку з розвитком фармакологічної промисловості і синтезуванням нових медичних препаратів із кожним роком кількість медикаментів, що викликають токсикоманію, збільшується.

Транквілізатори можуть спричинити залежність, толерантність, абстинентні психози. Фізична залежність проявляється в почутті страху, безсонні, вегетативних порушеннях (підвищена пітливість, судоми м'язів тощо).