Розділ «25.4. Контроль та внутрішня звітність за центрами відповідальності»

Важливим завданням управлінського обліку є найбільш повне задоволення інформаційних потреб внутрішніх користувачів - менеджерів різних рівнів управління. Тому важливе значення має порядок та принципи розробки форм внутрішньої звітності як одного з основних об'єктів управлінського обліку.

Основні принципи підготовки внутрішньої (управлінської) звітності:

o цільове спрямування звіту на вирішення конкретних завдань;

o адресність звіту, призначеного для конкретної особи (групи осіб, рівнів управління);

o оптимальність (звіт не повинен містити зайву інформацію, яка заважає сприймати основну);

o зрозумілість (інформація має бути представлена в зрозумілій та простій для сприйняття формі: табличній чи графічній).

Під час складання звіту слід дотримуватись основного принципу - економічності, тобто затрати на підготовку форми внутрішньої звітності не можуть перевищувати ефекту, одержаного від її використання.

Система контролю в межах управління підприємством включає в себе адміністративний контроль за поточною діяльністю підприємства, бухгалтерський (ретроспективний) та кошторисний (перспективний).

Планування як елемент управління витратами передбачає складання кошторисів за різними напрямами діяльності і в цілому по підприємству. В результаті виробничі витрати порівнюють із витратами, передбаченими кошторисом.

Кошторис

Кошторис є головним інструментом управлінського обліку, що дає змогу контролювати діяльність центру відповідальності.

Під кошторисом у загальному плані розуміють формалізований письмовий звіт про плани управління на майбутнє, виражений у вартісних показниках. Кошторис - це фінансовий план, що містить інформацію про очікувані витрати (для центру витрат) на очікуваний прибуток (для центру прибутку).

Значного поширення отримали гнучкі кошториси, які дають змогу перерахувати очікувані плани і результати на фактичний обсяг виробництва. Суть розрахунку полягає в чіткому розподілі всіх статей витрат, що враховуються, на змінні та постійні і наступному коригуванні очікуваних змінних витрат на коефіцієнт фактичної зміни обсягів виробництва.

Звіт, що порівнює фактичні результати із запланованими величинами, називається Звітом про виконання кошторису. Такий звіт включає в себе найменування витрат, що контролюються, витрати за кошторисом, фактичні витрати та відхилення від кошторису. До звіту можуть подаватись пояснювальні записки щодо причин відхилень від кошторису. У центрі витрат складають кошторис витрат, який включає лише контрольовані види витрат, на розмір яких може впливати керівник центру. У центрі доходів складають кошторис доходів, який включає лише контрольовані доходи.

Кошториси та звіти про виконання кошторисів - це перший, найнижчий рівень внутрішньої звітності про витрати і результати, який забезпечує задоволення інформаційних потреб для оцінювання і контролю діяльності підрозділів.

Для створення на підприємстві дієвої системи внутрішньої звітності необхідним є вивчення завдань, що вирішують керівники різних підрозділів, та виявлення потреб в інформаційному забезпеченні. Для цього складають інформаційні карти, які містять інформацію про діяльність структурних підрозділів.

При здійсненні обліку за центрами відповідальності збирають інформацію про витрати і доходи за кожним окремим центром відповідальності з метою виявлення відхилень, встановлюють причини відхилень відповідальних осіб.

Важливою передумовою обліку за центрами відповідальності вважають встановлення цільових фінансових показників, їх систематичне вимірювання, порівняння фактичних даних із цільовими показниками, аналіз відхилень та розробка й реалізація відповідних заходів, якщо відхилення виявляється суттєвими.

Цільовими фінансовими показниками, як правило для центрів прибутку є величина прибутку, для центрів інвестицій - прибуток на інвестиції, для центрів затрат - величина затрат.