Розділ «25.2. Оцінка діяльності центрів відповідальності»

- зміна питомої ваги реалізації продукції за окремими каналами;

- зміна структури окремих видів реалізованої продукції;

- зміна строків реалізації продукції;

- зміна якості продукції.

Оцінку діяльності центрів витрат можна здійснювати за методом "тариф - година - машина". Суть методу полягає в тому, що за кожним центром відповідальності закріплюється певне устаткування та заздалегідь визначаються витрати на одну машино-годину його роботи. Визначивши час роботи кожного виду устаткування та, відповідно, вартість однієї машино-години, розраховують прямі витрати на оброблення, до яких потім додають витрати на амортизацію устаткування.

Фактична собівартість окремих видів продукції розраховується як сума матеріальних витрат і добутку нормативної (фактичної) собівартості однієї машино-години на кількість годин, затрачених на кожному етапі технологічного процесу, а не на готовій продукції.

Оцінюють діяльність центрів прибутку на основі звітів про прибутки і збитки, які містять деталізацію за підрозділами та інформацію про відхилення від нормативів. Для оцінки центру прибутку всі витрати розділяють на змінні і постійні, визначають за кожним підрозділом маржинальний дохід (за виключенням постійних витрат), розраховують внесок кожного підрозділу у покриття загальних постійних витрат і утворення операційного прибутку.

Для цього окремо обліковують постійні витрати або потім їх визначають на основі віднесення до певного центру відповідальності за допомогою бази розподілу.

Враховуючи, що будь-яка виробнича діяльність характеризується конкретною величиною затрат і доходів, оцінювати діяльність підприємств (підрозділів, центрів відповідальності) можна при систематичному їх порівнянні.

Існують три варіанти результатів такого порівняння:

1) витрати < доходу - виробництво прибуткове, вигідне, а продукція рентабельна;

2) витрати > доходу - виробництво збиткове і невигідне, а продукція - нерентабельна;

3) витрати = доходу - критична точка обсягу (беззбитковості); у такій ситуації виробництво не прибуткове й не збиткове, тобто затрати відповідають доходу.

Важливим питанням є також вибір показників оцінювання діяльності керівників. Для цієї мети також використовують, як правило, ряд показників:

- обсяг прибутку на інвестований капітал;

- виконання планів;

- досягнення запланованого прибутку до чи після оподаткування;

- досягнення запланованого рівня грошового потоку.