Розділ «22.2. Основні припущення в аналізі взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток"»

o аналіз припускає, що ціна, загальні постійні витрати, а також змінні витрати на одиницю (а) можуть бути точно визначені і (б) залишаються постійними в релевантному діапазоні;

o аналіз припускає: все, що вироблено, продано;

o при аналізі багатопродуктового виробництва припускається, що комбінація продажу відома;

o припускається, що ціни продажу та витрати безперечно відомі.

Лінійні функції. Перше припущення щодо лінійності функцій витрат і доходів заслуговує додаткового розгляду. Поглянемо на основні функції загального доходу та загальних витрат, що визначаються в економіці.

Рис. 22.3 демонструє криволінійні функції доходу та витрат. У міру зростання обсягу реалізації дохід також зростає та зрештою починає збільшуватись не так стрімко, як раніше. Оскільки існує пряма залежність доходу від реалізації та обсягу реалізації, то лінія загального доходу буде прямою. Проте існує ряд факторів (зміна попиту, застарілість продукції, конкуренти, зміна середовища та споживачів), які знижують рівень купівлі продукції, тому починається спад життєвого циклу товару. В такому випадку підприємство-виробник знижує ціну продажу, а відповідно до цього, знижується загальна величина доходу від реалізації.

Ця модель дуже просто пояснюється потребою зменшення ціни у разі продажу більшої кількості одиниць для більшої кількості реалізованої продукції або у зв'язку із посиленням конкурентного середовища.

Рис. 22.3. Криволінійні залежності в рамках аналізу взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток"

Функція загальних витрат є складнішою, вона спочатку стрімко зростає, потім деякою мірою вирівнюється (як збільшення віддачі від розширення масштабу діяльності), а ще далі знову стрімко зростає (як зменшення віддачі від розширення масштабу діяльності). Важливим аспектом в такому випадку є збільшення масштабу виробництва. Світова практика свідчить, що подвоєння обсягу виробництва приводить до зниження витрат на 20%, а це, відповідно, впливає на поведінку лінії витрат (частина кривої перебуває у стабільному положенні). Як можна впоратися з цим складним взаємозв'язком?

Релевантний діапазон. На щастя, нам не потрібно розглядати всі можливі діапазони виробництва та продажу для фірми. Пам'ятайте, що CVP-аналіз є засобом для прийняття короткострокових рішень. Єдине, що необхідно, - це визначити діапазон поточної операційної діяльності, або релевантний діапазон, в якому зберігається лінійний взаємозв'язок витрат і доходу. Рис. 22.4 демонструє діапазон, в якому постійні витрати залишаються без змін, тобто зберігається взаємозв'язок між розміром витрат та їх факторами.

Рис. 22.4. Лінійна залежність постійних витрат в межах контрольованого діапазону

Зверніть увагу: взаємозв'язок втрат і доходу приблизно лінійний у цьому діапазоні, що дозволяє нам застосувати лінійні рівняння СУР-аналізу. Звичайно, у разі зміни релевантного діапазону необхідно застосувати інші постійні і змінні витрати та інші цілі.

Друге припущення пов'язане з визначенням релевантного діапазону. Оскільки релевантний діапазон визначено, припускається, що взаємозв'язок між витратами та ціною мають бути відомими і постійними.

Третє припущення полягає в тому, що все, що вироблено, продано. Протягом періоду запаси не змінюються. Те, що запаси не впливають на аналіз беззбитковості, має сенс. Аналіз беззбитковості є технікою прийняття рішень у короткостроковому періоді, отже, він має справу з покриттям усіх витрат, які відносяться до певного періоду. Запаси включають витрати минулого періоду, а отже, їх не слід розглядати.

Постійна структура продажу. В умовах однопродуктового виробництва структура продажу є очевидно постійною - один продукт складає 100% обсягу реалізації. Аналіз беззбитковості в умовах багатопродуктового виробництва також вимагає постійної структури продажу. Але насправді неможливо передбачити напевне структуру реалізації. Типово це обмеження вирішується на практиці через аналіз чутливості. Використовуючи можливості аналізу електронних таблиць, чутливість змінних витрат до різних структур продажу можна легко оцінити. Для кожного допущення структури продажу існуватиме окрема точка беззбитковості (або окремий рівень цільового прибутку), але для кожної можливої структури продажу є тільки одна точка беззбитковості. Це підкреслює можливість правильної оцінки та активного планування структури продажу. Заслуговує на увагу також те, що точки беззбитковості є випадковими. CVP-аналіз застосовується з метою глибокого усвідомлення взаємозв'язків між критичними змінними, які впливають на прибутковість. Таке усвідомлення допомагає менеджеру в плануванні, бюджетуванні та прийнятті рішень.

Ціни та витрати, що відомі напевне. В дійсності підприємства дуже рідко знають ціни, змінні та постійні витрати напевне. Зміни в одній змінній величині впливають на оцінку інших. Дуже часто застосовується розподіл ймовірностей, щоб протидіяти цьому. Більше того, існують формальні шляхи явного введення невизначеності в модель CVP-аналізу.

Проведене дослідження встановило, що світовий практичний досвід аналізу взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток" не може обійтися без певних умовних припущень. Саме такі припущення дають можливість більш точно визначити точку беззбитковості підприємства (фірми) при застосуванні різних методів розрахунку. Варто пам'ятати, що припущення не передбачають коливань розрахункових елементів, тому у разі зміни будь-якого із елементів необхідно переглянути усю методику аналізу, оскільки від цього може залежати отриманий результат і, відповідно, буде прийнято неправильне управлінське рішення.