Розділ «ТЕМА 7. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ»

Залежно від шляхів надходження запасів первісна вартість їх визначатиметься за різними методиками (рис.7.3).

Якщо на момент оприбуткування запасів неможливо визначити первісну вартість, запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Найбільш розповсюдженим методом надходження виробничих запасів на підприємство є запаси, що придбані за плату. В такому випадку їхньою первісною вартістю буде вважатися собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

o суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

o суми ввізного мита;

o суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємством;

o транспортно-заготівельні витрати;

o інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Кожного разу при відпуску запасів у виробництво, продажу або іншому вибутті виникають труднощі визначення ціни їх відпуску. Це відбувається тому, що запаси одного й того ж виду можуть надходити на підприємство за різними цінами. П(С)БО 9 "Запаси" пропонує п'ять можливих методів оцінки запасів при їх вибутті: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО); нормативних витрат; ціни продажу (рис. 7.4).

Puc. 7.3. Складові першої вартості запасів

Рис. 7.4. Методи оцінки вибуття запасів

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із методів вибуття запасів.

Доцільність вибору того чи іншого методу оцінки запасів при їх вибутті залежить від технології їх використання, умов діяльності та облікової політики підприємства.

Приклад

На початок звітного періоду у підприємства "Весна" в залишку значилося 80 кг борошна для випічки вартістю 0,6 грн за 1 кг. Підприємство протягом звітного періоду придбало борошно для випічки у такій кількості та за такими цінами в такому порядку: 1) 30 кг по 0,6 грн; 2) 60 кг по 0,8 грн; 3) 40 кг по 0,75 грн.

У цьому ж періоді 150 кг борошна було відпущено на виробництво. Визначимо собівартість відпущеного у виробництво борошна методом ФІФО. Розрахунок подано в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3. Розрахунок собівартості відпущених матеріалів методом ФІФО

Собівартість відпущених у виробництво запасів: Дт23 - Кт 20 = 98 грн (48+18+32)

Собівартість залишку запасів: 16+30=46 грн

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (рис. 7.5).