Розділ «ТЕМА 10. РЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ АУДИТУ»

- аудиторських процедур, якщо недотримання вимог ідентифіковане або підозрюється (пп. 18-21);

- звітності про ідентифіковане або підозрюване недотримання вимог (пп. 22-28).

Останнє групування щодо звітності виділяє три види повідомлень про невідповідність законам та нормативним актам, а саме:

1. Повідомлення про випадки недотримання вимог тими, кого наділено найвищими повноваженнями (тобто щодо виявлених викривлень, заподіяних персоналом, повідомляється найвищий управлінський персонал (аудиторський комітет, спостережна рада тощо) у якнайкоротший строк).

2.Зазначення недотримання вимог в аудиторському звіті щодо фінансової звітності (тобто у цьому випадку звіт аудитора модифікується в залежності від виду думки аудитора за результатами перевірки).

3. Звітність про недотримання вимог регуляторним та правоохоронним органам (тут необхідно пам'ятати, що існують конфіденційність та аудиторська таємниця, але за певних обставин це не є обов'язковим внаслідок статуту, закону або рішення суду).

Однак за більш детальним рішенням щодо конкретних обставин певного повідомлення варто звернутись за консультацією до юриста.

Пригадаємо, що викривленням бухгалтерської звітності визнається невірне відображення і надання даних бухгалтерського обліку, що пов'язано із порушенням встановлених правил його організації та ведення.

Викривлення, про які вже йшла мова у п. 4 "Види викривлень в обліку та звітності. Шахрайство та помилка" теми 4 модулю 1 можуть бути двох основних видів: навмисні (шахрайство) та ненавмисні (помилка).

Навмисні викривлення бухгалтерської звітності є результатом навмисних дій або бездіяльності персоналу економічного суб'єкта, який підлягає перевірці. Вони здійснюються з корисною метою, щоб ввести в оману користувачів бухгалтерської звітності. Разом з тим, аудитору необхідно враховувати, що висновки (висловлення думки) чи були ці дії персоналу навмисними або ненавмисними, має право зробити тільки уповноважений на це орган.

Ненавмисні викривлення бухгалтерської звітності є результатом ненавмисних дій або бездіяльності персоналу економічного суб'єкта. Вони можуть бути результатом арифметичних або логічних помилок у облікових записах чи у розрахунках, недогляду при відображенні повноти всіх операцій, неправильного відображення в обліку фактів господарської діяльності, наявності та стану майна тощо.

При виявлені фактів невідповідності фінансової звітності даним бухгалтерського обліку, аудитор повинен повідомити старшого аудитора (керівника групи аудиторської перевірки), керівника аудиторської фірми та керівництво підприємства-клієнта з висловленням вимоги усунення недоліків, а також рекомендувати здійснення сплати повної суми податків до бюджету, якщо господарські операції пов'язані із заниженням доходів чи завищенням витрат.

З приводу виявлених фактів викривлень на різних стадіях перевірки дії аудитора можуть бути різними:

- на початковій стадії у період ознайомлення — у цьому випадку аудиторові краще відмовитись від проведення аудиту;

- на основній стадії, тобто у період безпосереднього здійснення — аудиторові необхідно рекомендувати підприємству-клієнту усунути виявлені помилки чи зловживання, визначивши термін їх усунення. Якщо управлінський персонал вносить корективи і проводить сплату повних сум податків, аудитори продовжують процес аудиту. У випадку відмови та ненаданню можливості проведення аудиторської перевірки, аудитор з допомогою юриста провадить письмове повідомлення керівництва про усунення виявлених недоліків, визначивши термін для усунення. Якщо клієнт відмовляється від подальшого проведення аудиту та не дає можливості працювати з документами, то аудитор письмово повинен попередити керівництво про неможливість виконання зобов'язань за договором і надати відмову від висловлення думки щодо фінансової звітності, вказавши причини;

- на завершальній стадії, коли зібрані всі достатні та прийнятні докази, аудитор може висловити негативну аудиторську думку та надати відповідний тип звіту.

Як навмисне, так і ненавмисне викривлення бухгалтерської звітності може бути суттєвим (що впливає на достовірність бухгалтерської звітності) і несуттєвим.

У процесі перевірки аудиторська фірма повинна оцінити ризик виявлення викривлень у бухгалтерській звітності та ризик їх невиявлення. При цьому, необхідно враховувати наступні фактори, що підвищують або понижують даний ризик:

- наявність значних фінансових вкладень в кризові галузі економіки;

- невідповідність величини оборотних засобів значному росту обсягів реалізації (виробництва) або значного зниження прибутків;