Розділ «Підтема 7.2. АУДИТ ВНУТРІШНІХ СТАНДАРТІВ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА»

3. Експертиза договорів

В умовах ринкових відносин договір — основний юридичний акт, з якого виникають правовідносини. Він є головним засобом регулювання товарно-грошових зв'язків, що визначають зміст правовідносин, права й обов'язки його учасників. У процесі аудиту договорів необхідно звернути увагу на порядок ведення договорів та на їх виконання.

Експертиза договорів передбачає такі дії:

1.Аудитор визначає коло договорів, що використовуються клієнтом у його діяльності, із загальної сукупності видів договорів: купівля-продаж, оренда, перевезення, комісія, доручення, підряд, виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, відшкодування витрат з надання послуг, транспортна експедиція тощо.

2.Аудитор до підписання договору обов'язково проводить усне опитування керівництва задля збору інформації про клієнта.

Рекомендується звернути увагу на те, хто є засновником, який розмір статутного (зареєстрованого) капіталу і чи сформований він, де розташовується офіс, у якому банку організація обслуговується, яке її фінансове становище і комерційна репутація. Через партнерів, контрагентів, банкірів варто зібрати про неї та її керівників якнайбільше інформації.

3. Аудитор повинен звернути увагу на те, ким підписаний договір, тобто чи відповідає підпис особи вказаному прізвищу, а її посада — важливості цього документу.

Відсутність відповідних повноважень у представника, що підписав договір, може спричинити те, що згодом буде неможливо одержати плату за поставлену продукцію чи товари (виконані роботи, надані послуги), або домогтися повернення виплачених сум за продукцію (товари, роботи, послуги), або продукція (товари, роботи, послуги) будуть поставлені не в повному обсязі чи з істотними недоліками.

4.Аудиторові необхідно пересвідчитись в особі представника, для чого коректно попросити його представити відповідні документи.

Як показує практика, нерідко несумлінні контрагенти, не бажаючи виконувати свої зобов'язання за договором і нести відповідальність, повідомляють про те, що особа, що підписала договір, не має відповідних повноважень (це один з найпоширеніших способів шахрайства).

5.Якщо представником контрагента виступає директор підприємства, що діє без доручення, аудиторові необхідно ознайомитися з наказом про його призначення або (це, в основному, стосується державних підприємств) повноважень, які надані йому протоколом зборів засновників підприємства (для комерційних організацій).

Стосовно останніх варто звернути увагу на наступне. Найчастіше на деяких підприємствах, особливо там, де директор працює за наймом, засновники тією чи іншою мірою обмежують його повноваження і надають йому їх тільки за згодою Правління, Радою директорів, зборами засновників тощо. Наприклад, у Статуті організації, у розділі "Компетенція директора" може бути зазначено, що директор має право підписувати угоди на суму понад 100000 грн тільки за згодою Ради директорів підприємства. Тому доцільно ознайомитися з відповідним розділом Статуту організації-контрагента і переконатися, що повноваження директора не обмежені.

Основні вимоги щодо змісту різних видів договорів законодавством України визначено у Цивільному [29] та Господарському [1] Кодексах (табл. 7.2.1).

Таблиця 7.2.1. Основні види договорів та вимоги до них

4. Експертиза облікової політики економічного суб'єкта

Експертизу облікової політики, як правило, необхідно проводити на етапі ознайомлення з діяльністю підприємства і вона повинна передувати всім іншим етапам аудиторської перевірки. Тому, аудитор насамперед повинен з'ясувати, чи має підприємство Наказ (розпорядження) керівника про облікову політику на підприємстві.

Термін "облікова політика" зустрічається в основних документах з нормативного регулювання бухгалтерського обліку, що свідчить про важливість і значимість цього елемента.

Основні положення облікової політики стосуються різних аудиторських документів. Аудитори повинні звертати увагу на правильність формування і використання економічним суб'єктом положень з облікової політики і їхню відповідність П(С)БО. Отже, завдання аудитора — проаналізувати й оцінити як загальні, так і конкретні елементи облікової політики і відобразити все це в аналітичній частині звіту (Додаток Т).

Міністерство фінансів України у 2013 році затвердило Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства [11], в яких визначено етапи формування облікової політики у розрізі можливих варіативних складових за кожним П(С)БО та випадки щодо зміни облікової політики підприємства.

До основних елементів облікової політики можна віднести методичні, технічні й організаційні. Для проведення експертизи основних елементів облікової політики доцільно розробити шаблоновий варіант і подати його в таблиці.