Розділ «4.3. Спеціалізовані ділянки перевірки»

* призначення інформації (загальне або обмежене поширення);

* характер припущень;

* елементи, які треба включити до інформації;

* період, який охоплюється інформацією.

Аудитор повинен мати достатній рівень знань з бізнесу, щоб мати змогу оцінити наявність усіх суттєвих припущень, необхідних для підготовки прогнозної інформації, щоб оцінити, чи підготовлена прогнозна фінансова інформація на тій самій основі, що й інформація, яка була підставою для прогнозів.

Якщо аудиторський висновок фінансової інформації був модифікований або якщо суб'єкт господарювання лише починає свою діяльність, аудитор має розглянути всі супутні фактори та їх вплив на перевірку прогнозної фінансової інформації.

Оскільки припущення стають більш спекулятивними зі збільшенням тривалості періоду, аудитор повинен розглянути період, охоплений прогнозною фінансовою інформацією. Період повинен перевищувати часові межі, які дають змогу управлінському персоналу мати обґрунтовану підставу для припущень.

До факторів, які аудитор бере до уваги під час розгляду того, що охоплено прогнозною фінансовою інформацією, включають: операційний цикл, ступінь достовірності припущень, потреби користувачів.

Для того, щоб визначити характер, термін і обсяг процедур перевірки, аудитор повинен:

o враховувати ймовірність суттєвих викривлень;

o знання, отримані під час виконання будь-яких попередніх завдань;

o розглянути компетентність управлінського персоналу щодо підготовки прогнозної фінансової інформації;

o встановити ступінь впливу суджень управлінського персоналу на прогнозну фінансову інформацію, а також відповідність і достовірність покладених в основу даних.

Достовірність і відповідність доказів підтверджує і оцінює аудитор. Достовірні докази повинні підтверджуватися і отримуватися з внутрішніх та зовнішніх джерел. Також аудитор розглядає, чи беруться до уваги при використанні гіпотетичних припущень суттєві наслідки цих припущень.

Хоча потреби в доказах, що підтверджують гіпотетичні припущення, відсутні, аудитор повинен переконатися в тому, що вони відповідають призначенню прогнозної фінансової інформації й немає причин вважати, що вони є повністю нереальними.

Аудитор повинен зосереджувати увагу на ступені суттєвого впливу ділянок, найчутливіших до змін результатів, наведених у прогнозній фінансовій інформації. Щоб розглянути взаємозв'язок з іншими компонентами фінансових звітів, аудиторові необхідно мати завдання з перевірок одного чи кількох елементів прогнозної фінансової інформації.

Які завдання стоять перед управлінським персоналом? Управлінський персонал повинен надати аудиторові письмові пояснення щодо передбачуваного використання прогнозної фінансової інформації, повноти суттєвих припущень управлінського персоналу і прийняту ним відповідальність за прогнозну фінансову інформацію.

Оцінюючи подання і розкриття фінансової інформації, аудитор повинен розглянути:

o ступінь утримання інформативності;

o ступінь розкриття облікової політики в примітках до прогнозної фінансової інформації;