• 4) імпорт за заниженими цінами.
• 3) використання зовнішньоекономічних операцій для отримання податкових пільг.
Однією із найпоширеніших схем легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом у зовнішньоекономічній діяльності є перерахування грошових коштів за кордон на підставі фіктивних імпортних контрактів ("псевдоімпорт"). В зазначених схемах задіяні як вітчизняні юридичні особи, так і компанії — нерезиденти, контроль за діяльністю яких здійснюють громадяни України, та іноземні
"компанії - оболонки", реєстрація яких здійснюється з метою створення лише видимості проведення фінансово-господарської діяльності.
Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачена можливість здійснення імпорту товарів без їх фактичного ввезення на митну територію України, коли імпортна поставка товару здійснюється у треті країни на умовах СІР ("Інкотермс 2000"). Відповідно, сформувалась стала тенденція. валютні кошти перераховуються за кордон і в подальшому спрямовуються на рахунки в іноземних банках або повертаються в Україну під виглядом інвестицій.
Разом з цим, в 2012 році було прийнято ряд нормативно-правових актів, направлених на припинення фіктивних імпортних контрактів для виведення коштів за кордон. Так, імпортна операція резидента без увезення товару на територію України тепер не буде вважатися завершеною у випадку припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента. Крім того, уповноважений банк, через який проводилась оплата зазначеного імпортного договору, може зняти вказану операцію з валютного контролю тільки за умови надходження коштів резиденту від нерезидента, який за кордоном придбав товар.
Експорт за заниженими цінами дає змогу мінімізувати податкові та митні платежі, акумулювати різницю між декларованими та світовими цінами за рахунок підконтрольних іноземних структур, у тому числі офшорних. Продукція за заниженими цінами реалізується, як правило, компаніям, зареєстрованим в офшорних зонах, які контролюють українські підприємства або фізичні особи. Офшорна компанія перепродає продукцію вже за світовими цінами, залишаючи весь прибуток на власних рахунках. Потім кошти повертаються в країну під виглядом іноземних інвестицій або пільгових кредитів.
Актуальною залишається схема мінімізації з експорту невластивої для основного виду діяльності підприємства продукції за договорами комісії ("нетиповий" експорт). Схема мінімізації податкових зобов'язань з використанням "нетипового" експорту полягає у залученні підприємством-експортером (комітентом) до діяльності комісіонерів, які організовують за дорученням та за рахунок комітента придбання та експорт нетипового товару. За вказаними операціями комітентом відповідно формується податковий кредит за ставкою 20% та податкові зобов'язання - нуль відсотків.
Розповсюдженою схемою є проведення експортних операцій за завищеними цінами із застосуванням імітації виробництва товарів, які експортуються. В таких схемах, основною ланкою яких є реальне підприємство, що має виробничі площі та імітує процес виробництва продукції, яка експортується. При цьому "фіктивні" і "транзитні" підприємства використовуються на етапі постачання сировини за значно завищеними цінами на адресу такого підприемства-виробника.
Вищевказане дає змогу штучно завищити собівартість продукції, яка виготовляється, в сотні разів та далі експортувати її за цінами, сформованими на етапі виробництва. Розрахунки за придбані комплектуючі та реалізовану готову продукцію здійснюються з підприємством-виробником, як правило, за допомогою векселів. Незначні грошові кошти таке підприємство отримує тільки в оплату виконаної роботи.
Схема проведення імпортних операцій з товарно-матеріальними цінностями за значно заниженими цінами спрямована на мінімізацію сплати податків і мита під час здійснення імпортних операцій. З цією метою митна вартість імпортованого товару значно занижується. Це здійснюється за допомогою використання в ланцюжку постачальників ТМЦ офшорних підприємств, спеціально створених для таких операцій. Імпортер, який одержує ТМЦ, далі реалізує їх на адресу кінцевого споживача через низку "фіктивних" та "транзитних" підприємств, які завищують їх вартість до рівня ціни, що сформувалася на внутрішньому ринку України за цією групою товарів.
Основними ознаками та критеріями виявлення легалізації злочинних доходів при здійсненні зовнішньоторговельних операцій, є:
• проведення попередньої оплати за зовнішньоекономічними контрактами з подальшим розірванням цих контрактів і повернення передоплати;
• проведення операцій купівлі-продажу цінних паперів з ознаками фіктивності, коли однією із сторін угоди є компанія-нерезидент;
• надання митним органам документів, що містять завідомо неправдиві відомості про товар, що ввозиться на митну територію або вивозиться з неї;
• укладання договорів про надання фінансової допомоги між резидентом і нерезидентом на тривалий термін користування;
• надання нерезидентом на тривалий термін позики в іноземній валюті без сплати відсотків за користування або за мінімальною відсотковою ставкою;
• здійснення покупки і подальшого виведення значних валютних коштів за кордон резидентом, який при цьому надає звітність про незначні фінансові результати діяльності.
Часто "зовнішньоекономічні схеми" відмивання доходів є циклічними (неодноразово повторюються) і супроводжуються розкраданням державних коштів, а саме незаконним відшкодуванням з бюджету ПДВ (так зване "карусельне шахрайство"). Суб'єкт підприємництва, реально здійснює діяльність, оформляє надходження товарів, інших цінностей (в т.ч. непридатних для використання), від так званих "транзитних" або фіктивних підприємств. Надалі, нібито отриманий товар, тобто фактично без проведення експортної операції, експортується за кордон на адресу вигаданого чи створеного спеціально для проведення даної операції підприємства-нерезидента. Документи, що підтверджують проведення експортної операції, підробляються. Крім того, за результатами проведення даної операції підприємство-експортер може отримати необгрунтоване відшкодування ПДВ з бюджету.
Отже, для боротьби з вивезенням капіталу і контролю за не законними валютними операціями слід ввести нову систему розрахунків по валюті з закордоном по поточних, насамперед по зовнішньоекономічних статтях платіжного балансу — тільки через визначені державою банки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ“ на сторінці 4. Приємного читання.
