Розділ «Модуль 4. Операції банків з цінними паперами, позабалансові та операції щодо забезпечення фінансової стійкості банку»

здійснювати управління активами, тимчасово управляти справами компаній при їх реорганізації, банкрутстві, ліквідації та ін. Ґрунтуючись на укладеному з клієнтом (юридичною особою) відповідному договорі, банк виконує такі операції:

- ведення рахунків для власників цінних паперів, емітентів; - передачу прав власності на цінні папери;

- обмін цінних паперів за довіреністю (при реорганізації або злитті компаній);

- сплату процентів, погашення боргів;

- довірче управління фондами компаній (пенсійними та ін.);

- виплату дивідендів за акціями;

- звільнення майна від застави тощо. Трастові послуги, що надаються юридичним особам також можуть включати:

- створення фондів погашення заборгованості, з яких, відповідно до умов договору, може здійснюватися погашення боргів, сплата процентів, викуп облігацій; виплата дивідендів акціонерам тощо;

- тимчасове управління справами компанії у разі її реорганізації чи ліквідації;

- послуги депозитарію (зберігання акцій, за якими акціонери передали право голосу уповноваженим представникам);

- розпорядження активами, у тому числі управління нерухомістю як всередині країни, так і за кордоном;

інвестування коштів клієнта у визначені ним види активів;

- управління коштами благодійних фондів тощо.

Слід зазначити, що більшість довірчих послуг банку на користь юридичних осіб, пов'язана з позабалансовими операціями банку з цінними паперами.

За надання довірчих послуг банк стягує плату, розмір якої встановлюється в договорі між банком та клієнтом і може ґрунтуватися на сумі трасту, доходах від нього, або на обох показниках. Розмір компенсації суттєво відрізняється для різних банків, оскільки він залежить від багатьох факторів, перш за все - від діючого законодавства та місцевих особливостей. У цілому, у структурі прибутків українських банків дохід від довірчих операцій займають незначне місце, менше 1 %. Переважна частина трастових послуг, близько 80 %, припадає на декілька великих банків. Інші не мають в своєму розпорядженні необхідних для цього достатніх ресурсів, широких зв'язків з іншими кредитно-фінансовими інститутами, що свідчить про невикористання значного потенціалу довірчих послуг вітчизняними банками.

4. Посередницькі послуги банку - це послуги, за якими одна сторона (виконавець-банк) зобов'язується за дорученням другої сторони (замовника-клієнта) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. На практиці надання таких послуг оформляється двома видами цивільно-правових договорів: договором доручення та договором комісії. За своєю сутністю ці договори є договорами про надання послуг.

Найпоширенішими серед таких послуг є посередництво у розрахунково-касовому обслуговуванні (більш докладно розглянуто у темі 6, модуль 2 "Операції з обслуговування платіжного обороту"), в одержанні клієнтом кредиту, в операціях з майном, у тому числі, з цінними паперами та валютою.

Зокрема, посередницькі операції банків з цінними паперами мають два напрями:

- на комісійних началах банк приймає участь в первинному розміщенні цінних паперів, випущених його клієнтом, наприклад, акціонерним товариством (андеррайтинг);

- банк також може виступати посередником між покупцями і продавцями цінних паперів (колишніми інвесторами). У цьому випадку сторони укладають між собою угоду. В ній банк може взяти на себе зобов'язання виконувати наступні послуги: