Розділ «Модуль 4. Операції банків з цінними паперами, позабалансові та операції щодо забезпечення фінансової стійкості банку»

- здійснювати прохання замовника оцінку цінних паперів, що передаються останнім до продажу;

- купувати на ім'я замовника і за його рахунок цінні папери (брокерська діяльність);

- продавати цінні папери замовника тощо.

Посередництво банків у валютних операціях передбачає, зокрема, купівлю-продаж іноземної валюти або платіжних документів у ній, конверсію однієї іноземної валюти в іншу, конверсію протягом визначеного строку національної валюти в іноземну, і навпаки; переказування за дорученням громадян іноземної валюти за кордон та виплату громадянам отриманих на їх ім'я з-за кордону переказів; інкасування іноземної валюти та платіжних документів у ній тощо.

Посередництво в одержанні клієнтом кредиту. Цей вид послуг надається банком тоді, коли сам банк не має можливості задовольнити кредитну заявку клієнта (у випадку перевищення запрошуваної позики над встановленим лімітом кредитування, незбігання запропонованих клієнтом умов позики з кредитною політикою керівництва банку тощо). У цьому разі обслуговуючий банк може бути посередником у пошуку клієнтові іншого банку-кредитора, або на його прохання одержати міжбанківський кредит і за рахунок його надати кредит клієнту. При цьому прибуток банку від посередництва (маржа) складається як різниця між позичковими (процентом, стягненим банком з клієнта) і позиковим (процент, сплачений банку, у якого куплені кредитні ресурси) процентами.

5. Консультаційна діяльність банків пов'язана зі збиранням. аналітичною обробкою та надання клієнтам різного роду інформації про тенденції розвитку економіки на макро- і мікрорівнях. Консультаційні послуги можуть надаватись усно або письмово, а плата за їх надання у деяких випадках включається у плату за основний вид операції (послуги), який супроводжується консультуванням.

6. Інформаційні послуги - це діяльність, пов'язана з доведенням інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб. До найпоширеніших видів інформаційних послуг, що надають банки, можна віднести:

- надання інформації про прийняття Національним банком України та іншими органами рішень, які впливають на господарську діяльність клієнта;

- доведення інформації про курси іноземних валют, котирування цінних паперів та їх дохідність тощо;

сприяння в підборі партнерів (покупців або постачальників), засновників, учасників обмінних операцій тощо;

- інформування про чинне законодавство у сфері банківської справи, фінансів, валютного регулювання, оподаткування тощо;

- надання копій грошово-розрахункових документів та допомога у розшуку перерахованих сум.

Вказані інформаційні послуги передбачають:

У одержання інформації, тобто набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою;

- використання інформації - задоволення інформаційних потреб юридичних та фізичних осіб;

- поширення інформації - розповсюдження, оприлюднення, реалізація в установленому законом порядку інформації;

- зберігання інформації - забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.

Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, установлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд. НБУ також видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становлять банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів. При цьому до таємної інформації належить інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу, передбачену законом, таємницю.

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;